Науково-методична робота - Змішане навчання
Вівторок, 15 березня 2016 06:23
Підготував Сергій Сурма, директор ліцею
ВСТУП
Одним із пріоритетних завдань реформування сфери загальної середньої освіти в Україні є організація профільного навчання старшокласників. Актуальність такого навчання зумовлена потребами сьогодення – посиленням ключової місії школи у професійному визначенні старшокласників, створенням умов для розвитку творчої особистості, здатної ефективно працювати та навчатися упродовж усього життя. Основними нормативними документами, що регламентують реформування освіти в Україні, законодавчо закріплено нові підходи до організації освіти у старшій школі,визначено основні стратегічні завдання реформування системи освіти та сфери загальної середньої освіти, визнано організацію профільного навчання актуальним і своєчасним шляхом розбудови вітчизняної старшої школи. Концептуальні державні документи щодо загальної середньої освіти передбачають нові підходи до організації освіти в старшій школі. Це, перш за все, пріоритети профільного навчання, як освітньої структури, що забезпечує організацію навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, створює умови для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.
Входження України у європейський освітній простір вимагає диференціації, варіативності, багатопрофільності, інтеграції загальної і допрофесійної освіти, як загальної тенденції розвитку старшої профільної школи. Аналіз актуальних досліджень. Реалізація профільного навчання старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі зумовила дослідження широкого кола проблем, пов’язаних з управлінням загальноосвітнім навчальним закладом, до яких можна віднести: сутність і особливості організації профільного навчання (С. Вольянська, П. Лернер, І. Лікарчук, М. Піщалковська, Л. Покроєва, П. Сікорський, Н. Шиян та ін.); зміст навчання та органі- зація навчально-виховного процесу в умовах профільного навчання (C. Вольянська, М. Гу- зик, О. Лазарєв, Ж. Лістарова, А. Пентін, Г. Пічугіна, С. Рягін, А. Сологуб, Н. Чайченко та ін.); організація допрофільної підготовки в основній школі (Є. Аршанський, А. Пінський та ін.); психологічні аспекти профільного навчання (Г. Балл, П. Перепелиця, В. Рибалка, С. Макси- менко та ін.); організація профільного навчання у зарубіжній школі (М. Авраменко, Н. Кравець, К. Корсак, Н. Костенко, О. Локшина, О. Савченко, Л. Фаннінгер та ін.); підготовка керівників школи до профільного навчання (Н. Ларіна) тощо. Досвід організації профільного навчання у поєднанні з напрацюваннями вітчизняних науковців дає змогу визначити позитивні надбання та актуальні проблеми в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом, який працює в умовах профільного навчання, та необхідність теоретичної і практичної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів то управлінської діяльності в нових умовах. Метою статті є осмислення нових принципів і функцій управлінської діяльності керів- ника та нового практичного досвіду управління загальноосвітнім навчальним закладом в умовах профільного навчання старшокласників.
Серед науковців і педагогів європейських країн рання профілізація в основній школі не актуалізується. У США профільне навчання впроваджується на останніх двох-трьох роках перебування у школі. Учні мають змогу вибрати три варіанти профільної освіти: академічний, загальний і професійний. До них додається передпрофесійна підготовка та розширюється варіативність освітніх послуг за рахунок навчальних курсів на вибір. Батьки беруть активну участь у виборі профілю дітьми.
РОЗДІЛ 1. СУТЬ ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
У сучасних документах про освіту – Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти − визначено вимоги суспільства до особистості: бути самостійною, брати відповідальність на себе, мати усвідомлену громадянську позицію, толерантно ставитися до життєвих принципів інших людей, розвивати функціональну грамотність. Саме в старшій школі ці вимоги мають знайти своє втілення як результат освіти старшокласників. А саме:
• уміти здійснити вибір;
• докладати зусиль і досягати успіху в обраному напрямі діяльності;
• оволодіти сучасними технологіями роботи з інформацією;
• оволодіти комунікативним мистецтвом.
Найактуальнішими є такі проблеми:
• розробка спеціальної національної програми перепідготовки вчителів, які працюватимуть у профільних класах;
• розробка перспективних напрямів щодо організації профільного навчання;
• розробка спеціальних навчальних планів в умовах змін у структурі освіти;
• розробка перспективних форм організації профільного навчання;
• налагодження моніторингу ефективності профільного навчання;
• налагодження зв'язків загальноосвітніх закладів з вищими та науково-дослідницькими установами;
• розробка національної інфраструктури науково-методичного забезпечення учнів і вчителів.
Характерною тенденцією розвитку нинішньої загальноосвітньої школи є відмова від уніфікованості загальноосвітніх навчальних закладів, їх одноманітності. Відходять у минуле часи, коли тисячі українських шкіл відрізнялися одна від одної хіба що назвою – так стандартизовані були навчальний зміст, форми і методи роботи, система оцінювання навчальних досягнень школярів тощо. На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» Інститутом педагогіки АПН України розроблено Концепцію профільного навчання в старшій школі, яку затверджено рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003 р. № 10/12-2. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002. У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі, яка має функціонувати як профільна.
Профільне навчання – вид диференційованого навчання старшокласників відповідно до їхніх освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію. Профільне навчання передбачає організацію навчання, за якого зміст однієї (рідше двох) освітньої галузі вивчається глибше і ширше, ніж це передбачено складовою змісту загальної середньої освіти. Це забезпечується збільшенням кількості навчальних годин, відведених типовим навчальним планом на вивчення групи відповідних предметів галузі (профільні загальноосвітні предмети), а також уведенням додаткових (нових) предметів та курсів за рахунок годин варіативної частини Базового навчального плану. Складною проблемою є запровадження диференціації навчання і профільності у старшій школі. Тому здійснення диференціації навчання і профільності у старшій школі в умовах стандартизації змісту потребує нових підходів. Отже, у структурі змісту середньої освіти мають бути два основні компоненти – один реалізує державні, обов’язкові для всіх вимоги до загальноосвітньої підготовки школярів (рівень стандарту, академічний рівень), інший забезпечує індивідуальну орієнтованість змісту освіти (рівень профільної підготовки). В останнє десятиліття в освітньому просторі України почала працювати велика кількість ліцеїв, гімназій, закладів професійно-технічної освіти, в яких профільність втілюється на практиці. Щороку кількість таких закладів збільшується. Проте профільне навчання не обмежується тільки цими закладами, воно, як зазначено, стосується і старшої школи загалом.
Проблема вибору профілю навчання поки що не розв’язується належним чином. Учні обирають його часто інтуїтивно, під впливом випадкових чинників. Тому, на нашу думку, школярів необхідно заздалегідь готувати до усвідомленого визначення профілю навчання відповідно з їх віковими особливостями. Особливу актуальність така підготовка набуває у 8-9 класах (допрофільна підготовка). Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп). Таким чином, старшим підліткам у 8-9 класах необхідно зробити первинне професійне самовизначення, бути готовими до вибору профілю навчання у 10 класі, а також виду і рівня продовження навчання після закінчення основної школи. На підставі критичного аналізу наявних у педагогічній науці даних щодо формування змісту профільного навчання у старшій школі констатовано недостатню розробку змісту освіти у профільній школі в її структурному і власне змістовому аспекті. Це негативно позначається на формуванні змісту профільного навчання у старшій школі. У Концепції профільного навчання в старшій школі запропоновані загальні підходи, багато з яких носять характер структурних інновацій. Доведено, що зміст сучасної шкільної освіти у педагогічній теорії та практиці недостатньо адаптований до майбутніх потреб учнів через відсутність системи профільного навчання в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі. Добір методів профільного навчання, що застосовуються на заняттях, зумовлюється передусім їх метою, функціями, завданнями та принципами на яких воно ґрунтується. Врахування індивідуальних особливостей старшокласників під час добору методів профільного навчання полягає у наданні їм можливості обирати ті методи навчання, що якнайповніше забезпечують розвиток школярів відповідно до їхніх навчальних можливостей. Отже, розглянувши сутність профільного навчання в старшій школі, можна зробити висновок: у процесі профільного навчання розв’язується одне з головних завдань сучасної загальноосвітньої школи України – формування і розвиток особистості на основі врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, нахилів, інтересів і здібностей, зумовлених орієнтацією на майбутню професію.
Мета переходу до профільного навчання:
- поліпшити якість загальної освіти школярів;
- забезпечити глибоку, спеціалізовану загальну підготовку школярів;
- сприяти забезпеченню рівного доступу школярів до якісної освіти відповідно до їх індивідуальними нахилами та потребами.
Прийняття Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти дало підстави до розробки Типових навчальних планів для 12-річної школи. Разом з тим зумовило необхідність дотримуватися певних вимог, а саме досягти:
- збереження єдиного освітнього простору;
- посилення стабілізуючої ролі школи в системі безперервної освіти;
- забезпечення еквівалентності отримання освіти в різних формах;
- визначення рівнів загальноосвітньої підготовки, наступності;
- розвантаження змісту освіти від надмірної, несуттєвою інформації, забезпечення психічного та фізичного здоров'я учнів;
- створення умов для диференційованого навчання і цілісного змісту освіти.
Профіль навчального закладу визначається підбором навчальних предметів та їх змістом. При розробці навчальних планів, незалежно від профілю, ми передбачили три групи навчальних предметів та курси за вибором:
ü базові;
ü профільні;
ü предмети, що розширюють профіль;
ü курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і обов'язкові для всіх профілів. Профільні загальноосвітні предмети це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю Вони обов'язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Предмети, які розширюють профіль, забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів у пізнання і застосування їх в різних сферах діяльності. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти. Курси за вибором - це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання і підтримують вивчення профільного предмета на профільному рівні. Утримання одного і того ж предмета в класах різного профілю може бути різним. На жаль, на практиці ця давня ідея не підтверджується. Зростає кількість профільних класів, профільними стають цілі школи, але все відбувається за одним сценарієм: збільшується кількість годин на профільні предмети, вводяться нові предмети за рахунок скорочення базових. При цьому практично не змінюється зміст предмета. Практика свідчить, що зміст освіти в сучасних профільних класах формується часто стихійно, емпірично, виходячи із суб'єктивних уявлень розробників робочих навчальних планів, без глибокого наукового обґрунтування навчального змісту відповідно до профілю навчання.
Інваріантна складова типового навчального плану основної школи забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту. Типовий навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному з трьох рівнів: рівні стандарту, академічному або профільному рівні. Для забезпечення профільного навчання передбачені спеціальні навчальні плани, які дають можливість в залежності від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо, філологічним, гуманітарному, естетичним, технологічним, спортивним. Напрямки диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний, правовий, історико-філологічний, інформаційно технологічний і т.д. Передбачається існування також без профільного навчальних закладів. Важливою складовою профілізації старшої школи є допрофільна підготовка система педагогічної, психологічної, інформаційної, організаційної роботи, спрямованої на допомогу учням у виборі профілю навчання.
Один із традиційних шляхів до профільної підготовки - поглиблене вивчення предмета, що крім розширення і поглиблення змісту, може сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність. Цей шлях допрофільної підготовки є важливим, але вивчення тільки основ наук не дає можливість школяреві повністю сформувати психологічні уміння і навички, які необхідні для первинного професійного самовизначення, наприклад, уміння усвідомлено зробити самостійний вибір. Для цього необхідно вміти сформулювати життєву мету, володіти знаннями про себе, про своє регіоні, про світ професій. Для вирішення цієї суперечності учням 8-9 класів необхідно надавати систематичну психолого-педагогічну допомогу у виборі профілю навчання, яка може здійснюватися в рамках курсів за вибором. Основна функція курсів за вибором в допрофільної підготовки - профорієнтаційна. Вимоги до організації курсів: достатня їх кількість для визначення напрямку профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; розподіл класу на групи, однорідні за рівнем підготовленості та інтересам учнів.
Допрофільна підготовка може здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації. Триває напрацювання досвіду, апробація різних форм профільного навчання, розробка учебнометодіческого забезпечення профільного освіти, підготовка педагогічних кадрів. Сьогоднішній стан справ потребує реалізації стратегії інноваційного розвитку країни. Процвітання можна досягти лише на основі інтенсивного технічного та технологічного оновлення виробництва, реалізації інноваційної політики, всебічного розвитку людського потенціалу.
Чому діюча модель профілізації навчання школярів у рамках традиційної школи є неефективною? По-перше, не всі навчальні заклади, які працюють за рівнями профільного та поглибленого навчання, мають ціннісну місію та вищий рівень якості освіти.
По-друге, відпрацьована система профільної освіти в ЗНЗ, які впроваджують профільне навчання, обов’язково має поєднувати наступність компонентів від початкової до старшої школи та визначає таку структуру: профільний інтерес (1-4 кл., початкова школа); профорієнтаційна мотивація (7-8 кл., основна школа); допрофільна підготовка (8-9 кл., основна школа ); профільне навчання (10-11 кл., старша школа). Кожний компонент має свої особливості та обов’язково забезпечує наступний етап щодо підготовки впровадження профільного навчання, в основі якого лежать управлінські моніторингові дослідження (відстеження результату) з своєчасною корекцією навчальним закладом. Нехтування моніторингом в управлінні профільної освіти призводить до того, що переваги профільного навчання проявляються недостатньо у старшій школі.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що МОН задекларувало, в основному, свої наміри та надала дозвіл кожному окремому керівнику школи організувати можливий варіант профільної старшої школи за потребами громади, учнів та їхніх батьків шляхом надання освітніх послуг навчальним закладом. В той же час поклала відповідальність за професійність вибору варіанту структури профільної освіти як гаранту рівного доступу до якісної освіти всім учасникам освітнього процесу навчального закладу. Вчитель має бути спеціалістом нового формату, використовувати досвід роботи у старших класах за програмами поглибленого та профільного вивчення всіх шкільних дисциплін.
Серед причин неефективності діючої моделі профілізації навчання школярів у рамках традиційної школи І–ІІІ ступенів на перший план виходять:
– відсутність необхідної матеріально-технічної та методичної бази;
– брак кадрів (педагогічних працівників, що мають достатній рівень кваліфікації для роботи в профільних класах, та лаборантів);
– недостатній рівень роз’яснювальної роботи з батьками та роботи щодо залучення їх до активної участі в процесі впровадження профільного навчання;
– брак контингенту учнів, необхідного для педагогічно обґрунтованої та суспільно доречної профілізації старшої загальноосвітньої школи (особливо серйозною ця причина вважається для сільської школи).
Проект нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі викликав неоднозначну реакцію педагогів (і науковців, і практиків). Оцінки були різними, інколи діаметрально протилежними. Це стосувалося як розуміння концептуальних засад проблеми, так і бачення «архітектури» профільної освіти старшокласників та допрофільної підготовки учнів, контенту профільного навчання та контингенту учасників цього процесу.
РОЗДІЛ 2. Реалізація профільного навчання у ліцеї: сьогодення, стан, перспективи.
Ліцей «Універсум» було відкрито за ініціативою групи освітян в 1995 році. Перші кроки ліцею були спрямовані на те, щоб утвердитись серед інших навчальних закладів, подолати об'єктивні труднощі становлення, які молодий педагогічний колектив з опорою на свідому й дружню підтримку перших учнів ліцею та батьків успішно здолав. В наступні роки ліцей “Універсум” вийшов на проектну потужність і нині включає десять класокомплектів з 8 по 11 класи із загальною кількістю 270 учнів, які мають змогу навчатися за одним з обраних профілів (фізико-математичним, суспільно-гуманітарним чи економічним), поглиблено вивчати іноземні мови, основи інформатики, відвідувати бажані факультативні заняття.
Метою ліцею є створення системи навчання, виховання й формування людей, здатних стати фахівцями в конкретній сфері суспільного життя, яким притаманні широкий світогляд і нестандартне мислення, завдяки чому вони зможуть реалізовувати програмну ціль в умовах, що зазнають швидких змін, людей з усвідомленням реальної відповідальності за наслідки своєї діяльності.
Для досягнення цієї мети колектив ліцею працює над проблемою забезпечення вільного індивідуального розвитку на основі поєднання спеціалізації, різнобічної комунікативної діяльності і синтетичного глобального світосприйняття. Вирішенню її підпорядковані як структура навчально-виховної роботи так і переважаючі методи і форми роботи. Навчальний процес забезпечується висококваліфікованими і досвідченими педагогами, серед яких переважають вчителі-методисти, старші вчителі, вчителі вищої категорії.
У 2015 році ліцей «Універсум» здійснив конкурсний набір у два 8 класи різних профілів: природничо-математичний та суспільно-гуманітарний, а також до 10 економічного класу. (Дивись додаток 1). Це означає, що учні, які в них навчатимуться, отримають якісну підготовку із загальноосвітніх предметів згідно з програмами середніх закладів освіти і, у відповідності з профілем класу, поглиблено вивчатимуть профілюючі дисципліни (математика, фізика, креслення, спецкурси – у фізико-математичному класі; мови, літератури, історія, курс “Людина й світ”, спецкурси - в гуманітарному класі, географію, економіку, правознавство, спецкурси – у економічному).Треба мати на увазі, що вибір профілю навчання у 8 класі не є жорстким, але певною мірою визначає подальше визначення вищого навчального закладу або факультету, оскільки, навчаючись, ліцеїсти закладатимуть фундамент для цілеспрямованої підготовки до отримання певної вищої освіти. Зокрема, природничо-математичний клас надаватиме змогу в 10-11 класах безпосередньо готуватись до навчання в інститутах та університетах за технічними (інженерними), фізико-математичними, економічними, а суспільно-гуманітарний – за філологічними, філософськими, культурологічними, правознавчими, історичними, соціологічними спеціальностями. Беручись за упровадження профільного навчання, педагогічний колектив поставив ряд завдань, серед яких ключовими стали:
- вивчення питання профілізації старшої школи за реальних умов
упровадження профільного навчання;
- використання оптимальних форм організації профільного навчання;
- фахова підготовка і відповідність кадрів;
- формування навчально-методичних, інформаційно-комунікаційних,
матеріально-технічних ресурсів;
- психолого-педагогічний супровід допрофільного і профільного
навчання учнів;
- створення системи моніторингу якості профільного навчання
Профільне навчання в ліцеї
- Старша школа, три профілі – фізико – математичний, іноземної філології, економічний.
- У березні місяці серед учнів 9-х класів проводиться опитування щодо обрання профілів навчання.
- Результати опитування 2015 року:
|
№ |
Профіль навчання |
9-А (%) |
9-Б (%) |
|
1 |
Фізико-математичний |
41 |
2 |
|
2 |
Інформаційно - технологічний |
10 |
3 |
|
3 |
Економічний |
40 |
44 |
|
4 |
Іноземної філології |
3 |
40 |
|
5 |
Екологічний |
2 |
4 |
|
6 |
Філософський |
1 |
5 |
|
7 |
Екологічний |
3 |
2 |
- Результати вступу випускників ліцею у 2015 році:
|
№ |
Вищий навчальний заклад |
% випускників |
|
1 |
Національний технічний університет |
58 |
|
2 |
Національний університет ім. Т. Г. Шевченка |
11 |
|
3 |
Національний авіаційний університет |
6 |
|
4 |
Національний лінгвістичний університет |
6 |
|
5 |
Київський національний економічний університет ім. Гетьмана |
6 |
|
6 |
Державний університет телекомунікацій |
5 |
|
7 |
Київський університет імені Бориса Грінченка |
3 |
|
8 |
Київський університет будівництва і архітектури |
3 |
|
9 |
Національний університет «Києво – Могилянська академія» |
2 |
Зміст навчальних планів старшої школи ліцею
|
Клас |
Навчальний план |
|
Предмети профільного рівня |
|
Предмети академічного рівня |
|
Курси за вибором |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10-А,11-А |
Профільний фізико-математичний |
|
Алгебра, геометрія, фізика |
|
Укр. мова, англ.мова, історія |
|
Креслення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10-Б, 11-Б |
Профільний іноземної філології |
|
Англійська мова, німецька мова, світова література |
|
Географія, історія, укр мова, укр.літ, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10-В,11-В |
Профільний економічний |
|
Географія економіка |
|
Алгебра, геометрія, історія України |
|
Основи споживчих знань |
|
Можна стверджувати, що в ліцеї побудована системність в забезпеченні профільного навчання. Підготовка учня до профільного навчання розпочинається ще при прийомі до ліцею через тестування з психології. Практичний психолог ліцею робить висновок про нахили і здібності дитини і може, таким чином, дати необхідні рекомендації батькам. У виборі правильного профілю беруть участь вчителі-предметники, міжпредметні кафедри та куратори класів.
У 8-9-х класах відбувається допрофільна підготовка учнів через підсилення предметів інваріативної частини, які у старшій школі стануть профільними. Зокрема, у 8-А і 9-А класах – це алгебра, геометрія, фізика, креслення. У 8-Б і 9-Б класах вивчаються дві іноземні мови. Як уже зазаначалось в ліцеї склалась система роботи з профільного навчання. Таким чином, ми маємо стовідсоткове забезпечення учнів старшої школи профільним навчанням, що свідчить про високий рівень освітньої діяльності у цьому аспекті. Те ж саме ми можемо стверджувати і про допрофільну підготовку учнів 8-9-х класів.
Важливим і органічним доповненням профільного навчання та профорієнтаційної роботи в ліцеї є співпраця з вищими навчальними закладами. Найбільш тісні зв’язки ліцей, і вже не один рік, має з Національним технічним університетом (КПІ). На базі ліцею працює факультет довузівської підготовки, який готує учнів старшої школи до вступу в КПІ. Відвідуючи факультативні заняття, які ведуть викладачі КПІ, виконуючи атестаційні та контрольні роботи, наші випускники мають можливість отримати додаткові бали до рейтингу для вступу. Взаємопартнерство в системі «Ліцей – Університет» здійснюється з метою реалізації Концепції профільної освіти, що виявляється у таких формах співпраці:
– викладання профільних дисциплін, спецкурсів та факультативів викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторами, кандидатами наук, доцентами, аспірантами;
– участь ліцеїстів та вчителів у науково-практичних конференціях, семінарах, що проводять інститути та факультети Університету;
– здійснення наукового супроводу учнівських дослідницьких робіт МАН викладачами Університету;
– проведення для ліцеїстів профільних лекцій викладачами Університету;
– організація та проведення міжнародних, всеукраїнських лекцій та форумів;
– підготовка програм, підручників, науково-методичних посібників;
Ще одним важливим етапом у формуванні профілю є робота з обдарованими учнями. На думку педагогічного колективу, конкурентоспроможний, компетентний випускник – це талант + творчість + профіль навчання.
Провідне місце в реалізації програми профільного навчання в нашому закладі належить вчителю-професіоналу. Вчителі ліцею – генератори ідей, люди творчі, які мають високий інтелектуальний рівень. Вони науково-компетентні, виявляють інтерес до розробки і реалізації нових навчальних програм, володіють психологічними знаннями, культурою спілкування. Вчителі профільних класів – організатори навчальної,пошукової роботи, консультанти, наставники, мають якісну фахову та методичну підготовку, вміють зацікавити дітей обраним предметом.
Таким чином, диференціація та індивідуальний підхід, а також інтеграція при профільному навчанні, згідно з вищерозглянутою системною моделлю, дають можливість молодій людині у загальноосвітньому закладі не тільки правильно обрати, а й максимально підготуватись до оволодіння майбутньою професією.
Очікувані результати впровадження профільного навчання:
- створення умов для здобуття учнями якісної загальної середньої освіти й початкової допрофільної підготовки;
- забезпечення конкурентоспроможності випускників при вступі до обраних ними вищих навчальних закладів;
- розвиток в учнів мотивації до ведення самостійної практичної, науково-дослідницької діяльності;
- формування морально-духовної життєвої компетентності особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.
ВИСНОВКИ
Проблема упровадження профільного навчання в системі загальної середньої освіти є актуальною. Серед причин неефективності діючої моделі профілізації навчання школярів у рамках традиційної школи І–ІІІ ступенів на перший план виходять:
– відсутність необхідної матеріально-технічної та методичної бази;
– брак кадрів (педагогічних працівників, що мають достатній рівень кваліфікації для роботи в профільних класах, та лаборантів);
– відсутність системного моніторингу упровадження профільного навчання;
–– недостатній рівень роз’яснювальної роботи з батьками та роботи щодо залучення їх до активної участі в процесі впровадження профільного навчання;
– брак контингенту учнів, необхідного для педагогічно обґрунтованої та суспільно доречної профілізації старшої загальноосвітньої школи.
Серед причин неефективності діючої моделі профілізації навчання школярів у рамках школи І–ІІІ ступенів на перший план виходять:
– відсутність необхідної матеріально-технічної та методичної бази;
– брак кадрів (педагогічних працівників, що мають достатній рівень кваліфікації для роботи в профільних класах, та лаборантів);
– відсутність системного моніторингу упровадження профільного навчання.
Щодо організації профільного навчання у ліцеї «Універсум», то зазначимо, що процес управління сучасним загальноосвітнім навчальним закладом, який здійснює допрофільну підготовку, профільне навчання, професійну орієнтацію старшокласників, є складним та багатофакторним, покликаним забезпечити ефективність загальноосвітньої та профільної підготовки випускників загальноосвітньої середньої школи. Саме тому управлінська діяльність директора має базуватися на знаннях про сучасні методологічні основи педагогічної та управлінської діяльності; застосуванні сучасних науково-теоретичних знань в організації діяльності закладів; усвідомленні технологічних етапів управлінської діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 Бібік Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти // Директор школи. – 2004. - № 37 (325). – С. 2-3.
2 Ватковська М.Г. Особливості організації профільного навчання в закладах освіти сільських регіонів // Управління школою. – 2005. – № 14– С. 23-25.
3 Єдинак С. Профорієнтація школярів. Виховний аспект // Завуч. – 2011. - № 36 (474). – С. 13-15.
4 Зламанюк Л.М. Профільна освіта – шляхи реалізації // Управління школою. – 2005. – № 14-15 (98-99). – С. 2-5.
5 Ковальська Н., Денисюк Л., Пастух Т. Профільність навчання – соціальний захист людини // Завуч. – 2013. - № 11 (509). – С. 4-48.
6 Концепція профільного навчання в старшій школі, затверджена наказом МОН України від 11.09. 09 р. № 854
7 Лунченко Н. Регіональна модель психологічного супроводу профільного навчання // Управління школою. – 2005. – № 14-15 (98-99). – С. 29-30.
8 Мазур О. Здобутки та перспективи профільної школи // Директор школи. – 2009. - № 4 (532). – С. 19-22.
9 Положення про освітній округ, затверджений постановою КМ України від 27.08.2010 р. № 777
10 Профільне навчання // Завуч. – 2010. – Спецвипуск№ 10 (412).
11 Профорієнтація: перший крок на шляху до мети // Завуч. – 2011. – Спецв. № 24 (462).
12 Скаковський А. Організація профільного навчання // Завуч. – 2011.№ 26 (464). – С. 3-5.
13 Сташевська І., Горшовенко О. Моделюємо профільне освітнє середовище // Завуч. – 2013. - № 3 (501). – С. 20-24.
14 Стороженко Н., Буга Л. Профільне навчання: досвід, проблеми // Завуч. – 2012. - № 3 (477). – С. 19-23.
15 Чекмарьова Л. Профільне навчання в сільській місцевості // Директор школи. – 2009. - № 39 (567). – С. 1, 4-10.