Науково-методична робота - Географія
Середа, 26 серпня 2015 12:47
ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ. ЗМІНИ ТА СУЧАСНИЙ СТАН
Світова та регіональна економіки є динамічними системами. Більше того, життя не стоїть на місці, економіка розвивається, змінюються моделі економічної системи. Будь-яке підприємство створюється з метою максимізувати свій прибуток. Максимізація прибутку може бути досягнута за допомогою врахування багатьох чинників. І одним з таких чинників є чинник територіальний – це так званий чинник розміщення. Чинник розміщення враховує наявність та рівень економічних ресурсів на даній території. Дозволимо собі нагадати ці економічні ресурси – це природні, територіальні, людські ресурси, інвестиційні, інформаційні та інфраструктурні. В залежності від спрямування діяльності підприємства воно орієнтується на рівень розвитку тих чи інших економічних ресурсів. Таким чином і виникають чинники розміщення. Термін «чинник розміщення» був зрозумілий і чіткий в умовах командно-адміністративної економіки, тому що логіку розміщення підприємства вирішував уряд і вона практично не змінювалась. Але командно – адміністративна економіка йде у небуття, а ми в підручниках і на уроках продовжуємо використовувати заяложені штампи на кшталт «до сировини», «до споживача» або й зовсім безглузде «до кваліфікованих кадрів».
У даній публікації ми робимо спробу показати, як змінюються або стають менш чіткими чинники розміщення галузей під впливом сучасних економічних процесів. Ми розглядаємо галузі промисловості, у яких змінюються чинники розміщення. Причому, потрібно підкреслити, змінюються відносно наших усталених стереотипних штампів, що висвітлені у підручниках.
- 1. Нафтопереробна промисловість
Як відомо, традиційними чинниками розміщення галузі це райони добування нафти, на шляхах нафтопроводів та в містах – портах. Всі названі чинники зберігаються і на сучасному етапі. Але все більше прослідковується ситуація, коли нафтопереробні підприємства починають тяжіти до місць споживання нафти. Це пояснюється декількома причинами:
- транспортування нафти більш економічне її похідних;
- зберігання сирої нафти вартує дешевше, ніж зберігання її похідних;
- споживач отримує можливість одночасно використовувати сиру нафту, яка надходить з різних регіонів.
Що стосується змін у територіальній організації розміщення нафтопереробної промисловості, то можна відмітити, що у розвинутих країнах старі НПЗ ліквідовуються, а більш ефективні модернізуються. Спорудження нових заводів характерне лише для країн, що розвиваються, у зв’язку зі швидким зростанням внутрішнього споживання нафти або нафтодобувних країн, які намагаються диверсифікувати експорт у бік збільшення частки продукції з більш високою доданою вартістю. Таким чином, можна констатувати, що на сучасному етапі у розміщенні НПЗ залишаються всі названі традиційні чинники розміщення. Але все більше значення отримує споживчий чинник, який буде посилюватись у найближчій перспективі.
- 2. Теплова енергетика.
Традиційно теплові електростанції розміщувались біля родовищ паливних ресурсів, у першу чергу кам’яного вугілля. Але великі міста сьогодні – це колосальні споживачі енергії, маються на увазі, промислові підприємства, населення, об’єкти соціального призначення. Спорудження ТЕС біля родовищ знижує витрати на транспортування палива, але, у свою чергу, виникне необхідність передавати електроенергію по високовольтних лініях електропередач, що потребує не менших витрат на спорудження таких ліній та їх обслуговування. Тому нові ТЕС розміщуються у безпосередній близькості до споживача. Це пов'язано з тим, що вигоду від розміщення ТЕС у безпосередній близькості від джерела палива з'їдає вартість транспортування на далекі відстані енергії по лініях електропередач. До того ж, у такому разі, присутні великі втрати електроенергії. Отже кінцевий споживач – визначальний чинник розміщення теплової електроенергетики на сучасному етапі.
- 3. Атомна енергетика
Основним чинником розміщення атомної енергетики, зрозуміло, буде наближення АЕС до споживача. Але існує ще один використовуваний нами стереотипний чинник, який можна вважати радянським – розміщення АЕС у районах з дефіцитом паливних ресурсів. Це рудимент командно – адміністративної економіки. На сучасному етапі і в недалекій перспективі АЕС будуть тяжіти до швидкозростаючих міст і міських агломерацій для забезпечення споживачів електроенергією.
- 4. Чорна металургія.
Традиційними чинниками розміщення, які розглядаються і в нинішніх підручниках є, насамперед, родовища залізних руд та коксівного вугілля. До деякої міри присутній споживач (такі підприємства працюють переважно на металобрухті) та міста – порти.
На сучасному етапі у розміщенні підприємств чорної металургії відбулись деякі зміни, можливо навіть суттєві:
- Значення коксівного вугілля як чинника розміщення істотно знизилось з розвитком транспортної системи та ліній електропередач, появою нових видів палива, а також скороченням питомої витрати коксу на виплавку чавуну протягом XX ст.
- Розвиток електросталеплавильної технології на основі брухту чорних металів відображало тенденцію мінімізації витрат і зумовило формування нових металургійних центрів в районах, дефіцитних на залізну руду і коксівне вугілля, які мають ресурси амортизаційного брухту. Його вартість як сировини виявилася головним чинником розміщення електросталеплавильних заводів, які при менших капіталовкладеннях дозволяли отримувати нижчі операційні витрати порівняно з комбінатами повного циклу.
Залишився достатньо важливим чинник розміщення підприємств чорної металургії у районах добування залізних руд та у містах – портах. Дещо видозмінився транспортний чинник. Наразі потрібно говорити не тільки про розміщення заводів на шляхах транспортування залізних руд та коксівного вугілля, а й про більш складну схему - розміщення з орієнтацією на оптимальне положення щодо вантажопотоків ресурсів (залізовмісної сировини і коксівного вугілля) та споживчих ринків.
- Автомобілебудування
У сучасних умовах зазнали істотних змін чинники розміщення автомобільної промисловості. Раніше підприємства автомобільної промисловості явно тяжіли до центрів виробництва металу, гуми, зручних транспортних комунікацій тощо. Завдяки цьому виникли центри, наприклад, у Детройті (США) або у Турині (Італія). Сьогодні спеціалізовані заводи з випуску окремих деталей, вузлів і агрегатів усе частіше виникають там, де є робоча сила і попит. Більше того, вирішальним чинником стає саме дешева робоча сила.
- Електротехніка і електроніка
Виробництво побутової електроніки та електротехніки стало масовим та широко вживаним. Тому розміщення електроніки не тяжіє ні до джерел сировини чи матеріалів, ні до споживачів. Підприємства цієї галузі нерідко розміщуються "вільно" і все частіше виникають у країнах, що розвиваються, у розрахунку на дешеву вартість робочої сили.
- Целюлозно – паперова промисловість
Традиційно виробництво целюлози і паперу орієнтувалось на наявність сировини та водних ресурсів. Але на сучасному етапі поступово вирішальної ваги набирає інший чинник – споживач. Цей чинник має таку ж саму вагу, як і традиційні чинники розміщення галузі. Причому вага споживчого чинника буде зростати. Яскравим прикладом цього є виникнення підприємств з виробництва паперових виробів у Дніпропетровську, Харкові, Тернополі та інших великих містах України.
- 8. Меблева промисловість
Чинник розміщення меблевої промисловості все більше стає розмитим і споживач, як пишуть у наших підручниках, вже не є вирішальним. Підприємства з виробництва меблів розміщуються зараз не тільки у великих містах, але у середніх і навіть невеликих містечках. Нерідко меблеві фабрики розташовуються біля лісових ресурсів. Отже, ми не можемо однозначно стверджувати, що наближення до споживача є вирішальним чинником при розміщенні меблевих фабрик.
- 9. Рибна промисловість
Традиційний чинник розміщення цієї галузі (у районах вилову риби) вже давно не відповідає дійсності. На сучасному етапі все більше значення набуває споживчий чинник. Яскравими прикладами цього є крупні рибні заводи у Черкасах, Чернігові, Бузьку (Львівська обл). Причому чернігівське підприємство «Чернігівриба» є найбільшим в Україні за об’ємами виробництва.
Таким чином ми розглянули ситуацію зі змінами чинників розміщення деяких галузей промисловості. На сьогоднішній день ці чинники суттєво змінились, а ми продовжуємо на уроках штампувати стереотипи. Головні висновки, які можна зробити в нашій публікації:
- Родовища коксівного вугілля як чинник у розміщенні підприємств чорної металургії не має суттєвого значення.
- Основним чинником у розміщенні теплової і атомної енергетики став споживчий.
- Головним чинником розміщення сучасного автомобілебудування стає дешева робоча сила.
- Єдиний вирішальний чинник у розміщенні електроніки та електротехніки наразі відсутній.
- Целюлозно – паперова промисловість на сучасному етапі тяжіє до споживача.
- Чинники розміщення меблевої промисловості все більше стають «розмитими».
- Основним чинником у розміщенні рибної промисловості стає споживчий.
- Потрібно відмовитись від радянського анахронізму «до кваліфікованих кадрів», бо цей вислів не відповідає сьогоднішньому дню.
ЛІТЕРАТУРА
- Брагинский О. Б. Нефтегазовый комплекс мира. – М.: Нефть и газ Ун-та нефти и газа им И. М. Губкина, 2006. – 640 с.
- Мазеин Н. В. Принятие решений о размещении новых предприятий черной металлургии мира: методология и методика анализа. – Изв. РАН, сер. геогр., 2009, № 1. – с. 36 – 47
- Мазеин Н. В. Факторы размещения черной металлургии мира: эволюция парадигм. – Автореф. на соиск. канд. геогр. наук., М.: 2009
- Мировая экономика: прогноз до 2020 года / под ред. Дынкина А.А., Королева И.С., Мачавариани Г.И. – М.: Магистр, 2007. – 429 с.
- Ступин В. В. Территориально – структурные сдвиги в нефтяной промышленности мира. - Автореф. на соиск. канд. геогр. наук., М.: 2012
- Черница С. И. Современные тенденции развития территориальной организации нефтеперерабатывающей промышленности мира. – Автореф. на соиск. канд. геогр. наук., М.: 2006
Марко Бобровський, ліцей «Універсум» Шевченківського району міста Києва