Науково-методична робота - Географія
Четвер, 19 грудня 2013 14:25
- 1. Географічне розміщення
Київська обл. розміщена переважно на правобережжі середньої течії Дніпра. Територія її витягнута з півночі на південь.
Історично складені адміністративні межі Київської обл. не збігаються з межами природних районів. Вона розміщена на стику двох природних зон, різко відмінних у ландшафтному відношенні. У господарському освоєнні території області і територіальному поділі праці в її межах неабияку роль відіграли ландшафтні відміни Полісся і Лісостепу. Важливою обставиною є зручне транспортно – географічне розміщення.
- 2. Природні умови і ресурси
Територія області має своєрідну геологічну будову і складається з двох головних різнорідних і різновікових структурних елементів. Південно – Західна частина приурочена до Українського щита. Докембрійські кристалічні породи перекриті тут відносно малопотужним чохлом осадових порід, а в долинах річок виходять на денну поверхню. Північна і Північно – Східна частини області належать до Дніпровсько – Донецької западини, у межах якої кристалічний фундамент глибоко занурюється під осадові товщі порід палеозою, мезозою і кайнозою.
Поверхня докембрійського фундаменту у південній частині області нерівна. Денудаційні процеси в умовах тривалого континентального розвитку щита обумовили інтенсивне руйнування. Поверхня зденудованого фундаменту ускладнена поширеними тут ерозійними зниженнями, що чергуються з підвищеними ділянками тектонічного походження.
На північно – східному схилі Українського щита на глибинах понад 500 м нижче рівня Дніпра залягає товща різновікових порід осадового комплексу.
Київська обл розміщена у межах трьох орографічних областей. Правобережна частина має загальний похил на північний схід і схід. На Лівобережжі поверхня похилена на захід і південний захід. Найбільш підвищеною є південно – західна частина області, де висоти в межах Таращанського району досягають 273 м. У північній частині вони становлять 190 м, а на Лівобережжі коливаються в межах 90…140 м.
На Правобережжі, особливо у придніпровській смузі, густо порізаній яружно – балковою сіткою, глибина розчленування поверхні досягає 100…110 м, поступово зменшуючись на північний захід і захід. Поверхня Придніпровської височини в межах Київської області розчленована густою мережею річкових долин і балок.
На Поліській низовині глибина розчленування значно менша. Важливу роль у будові поверхні відіграють широкі долини Дніпра, Прип’яті, Ужу, Тетерева, Здвижу, Ірпеня. на межиріччях і широких терасових поверхнях в долинах річок поширені піщані вали, горби, пасма висотою понад 20…25 м.
Придніпровська низовина – це типова терасова рівнина з досить слабким коливанням абсолютних і відносних відміток. Поверхня Лівобережжя мало розчленована.
Корисних копалин в межах області небагато. Київська область має значні запаси торфу, кварцових пісків, інших будівельних матеріалів.
Клімат Київської області займає проміжне місце між кліматом західних і східних областей. Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітря різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони.
Поверхня Київщини характеризується розвинутою гідрографічною мережею (177 річок довжиною більше 10 км). Річки відносяться до басенів Дніпра і Південного Бугу. Для водопостачання населених пунктів широко використовуються підземні води. Область в цілому недостатньо забезпечена місцевими водними ресурсами.
Рзміщуючись в межах двох природних зон, територія області має різноманітний грунтово – рослинний покрив. Для північної частини області характерні дерново – підзолисті, в долинах річок – дерново – глейові, лучні та болотні грунти, великі масиви хвойних і мішаних лісів, значні площі різнотравно – злакових лук і заболочених просторів. Лісостепова частина Київщини характеризується складним перемежуванням сірих лісових грунтів, які сформувались під широколистими лісами, і чорноземів, сформованих під лучними степами.
Основні типи ландшафтів на території області:
Зандрові рівнини;
Моренні горби;
Льодовикові долини;
Болотні місцевості;
Річкові тераси;
Розчленовані лесові рівнини і височини.
- 3. НАСЕЛЕННЯ
Середня густота – 1540 люд/кв км. Урбанізованість – 72%.
Населення найбільших міст (в тис люд):
Березань – 15
Біла Церква – 215
Богуслав – 18
Бориспіль – 52
Боярка – 37
Бровари – 84
Васильків – 39
Вишгород – 22
Вишневе – 32
Ірпінь – 37
Кагарлик – 13
Миронівка – 15
Обухів – 33
Переяслав – Хмельницький – 31
Сквира – 18
Славутич – 26
Тараща – 14
Тетіїв – 15
Узин – 14
Українка – 17
Фастів – 54
Яготин - 22
- 4. ПРОМИСЛОВІСТЬ
В структурі економіки промисловості належить 64%, сільському господарству – 36%. Виділяються 16 галузей. Провідне місце займають машинобудування, харчова, легка, будівництво, хімія, деревообробна. Помітні територіальні диспропорції в розміщенні економіки.
- 5. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Спеціалізація – зерново – бурякове рослинництво і молочно – м’ясне тваринництво. Тваринництво – 63%. Основні культури – пшениця, цукровий буряк, льон-довгунець. Широко культивується картопля.
Бобровський Марко Володимирович