Рейтинг Користувача: / 45
НайгіршеНайкраще 

Науково-методична робота - Географія


 

АНАЛІЗ  МІНЛИВОСТІ  ТА  НЕСПРИЯТЛИВОСТІ

ПОГОДИ  В  КИЇВСЬКОМУ  РЕГІОНІ

АВТОР  РОБОТИ

Байкова  Юліанна  Геннадіївна,

учениця  9  класу

ліцею  «Універсум»

Педагогічний  керівник – Бобровський  М. В.

 

 

ВСТУП

Погода  і  клімат  завжди  цікавили  людину, адже  саме  клімат  як  компонент  природного  комплексу –системи,  яка  головним  чином  впливає  на  життя  і  господарську  діяльність  людини, формує  рівень  комфортності  проживання  людини  в  даному  регіоні. Клімат  і  погода – це  поняття, які  взаємопов’язані. Клімат  представляє  собою  набір  погод  в  даній  місцевості. Але  погода  на  відміну  від  клімату  має  властивість  змінюватись, іноді  досить  часто. В  останні  роки  у  зв’язку  зі  зростанням  навантаження  на  природне  середовище  загострились  проблеми, які  порушують  нормальну  життєдіяльність  людини, тобто  так  звані  екологічні  проблеми. До  цього  додаються  стреси, хронічна  втома, порушення  раціону  харчування  тощо. Здійснює  свій  негативний  вплив  на  людину  і  погода. У  всьому  світі  зростає  число  метеозалежних  людей, які  хворобливо  реагують  на  зміну  погоди. Це  значно  знижує  працездатність  людини, зростає  захворюваність. В  результаті  знижується  продуктивність  праці, зменшується  ефективність  виробництва.

Метою  нашого  дослідження  було  вивчення  рівня  мінливості  та  несприятливості  погоди  в  Київському  регіоні. Спостереження  за  станом  погоди  велись  з  2004  по  2008  роки. За  основу  виділення  класів  погод  взята  класифікація  погод  Федорова – Чубукова. Розрахований  коефіцієнт  мінливості  погоди  для  кожного  місяця  у  досліджуваний  період. запропонована  величина  індексу  несприятливості  погоди  з  урахуванням  числа  несприятливих  погод  за  місяць. Результати  роботи  можуть  бути  використані  екологами, працівниками  медичних  установ  і  всіма, хто  цікавиться  погодою  і  кліматом, а  таких  переважна  більшість.

РОЗДІЛ  1

ПОНЯТТЯ  ПРО  ПОГОДУ  І  КЛІМАТ

Пого́да - стан нижнього шару атмосфери в даному місці в даний час. Характеризується рядом метеорологічних елементів: вітер, температура, тиск, вологість, видимість та ін. в даній місцевості протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць).

Клі́мат — багаторічний режим погоди, який базуються на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25—50-річні цикли, одна з основних географічних характеристик тої  чи іншої місцевості. Основні особливості клімату обумовлюють атмосферний тиск, швидкість і напрямом вітру, температура і вологість повітря, хмарність і атмосферні опади, тривалість сонячної радіації, дальність видимості, температура верхніх шарів ґрунту і водоймищ, випаровування води із земної поверхні в атмосферу, висота і стан снігового покриву, різні атмосферні явища і наземні гідрометеори (роса, ожеледь, туман, грози, завірюхи тощо). У ХХ ст. у число кліматичних показників увійшли характеристики елементів теплового балансу земної поверхні - сумарна сонячна радіація, радіаційний баланс величини теплообміну між земною поверхнею і атмосферою, витрати тепла на випаровування. З географічних факторів, що впливають на клімат окремого регіону, найбільш істотними є широта і висота місцевості, висота над рівнем моря, близькість до морського узбережжя, вплив океанічних течій, особливості рослинного покриву, наявність снігу і льоду, ступінь забруднення атмосфери ( парниковий ефект, руйнування озонового шару), що формує місцеві варіанти клімату.

 

 

РОЗДІЛ  2

ВПЛИВ КЛІМАТУ НА ЛЮДИНУ.

 

2.1 Здатність людини до акліматизації.

Як у виду у людини здатність до акліматизації дуже висока: тільки людина зуміла розселитися в усіх кліматичних зонах Землі – від екватору до полюсів і на всіх висотах – від рівня моря до висоти 4500 м. Але у окремих осіб і навіть у цілих етнічних груп ця здатність значно нижче. Пристосування, або адаптація, людського організму до зовнішніх умов має дві форми: генетичну і набуту. Генетична форма адаптації виникла в процесі еволюції, на протязі життя багатьох поколінь. Набута форма адаптації виникає у продовж життя індивідуума, при переселенні в іншу кліматичну зону, наприклад. В дитинстві акліматизація відбувається легше, чим у зрілий вік, але у дітей до 1 року вона дуже обмежена. Після 10 років здатність до акліматизації різко підвищується, досягаючи максимуму між 20 і 40 роками. К старості вона знов різко знижується.

Складніше з адаптацією до екстремальних кліматичних умов. Деякі люди виявляються неспроможні пристосуватися до таких умов, тобто рівень екстремальності перевищує адаптаційну здатність організму. Такому індивідууму потрібно або переїхати в місце з більш підходящим кліматом або ж спромогтися створити по можливості комфортні штучні умови. Сподіватися на розвиток особової більш високої адаптаційної здатності, яка не закладена в генетичну програму даної людини, немає сенсу. Так, в усякому випадку, вважають спеціалісти-біометеорологи, які вивчають цю проблему.

Часто можна почути питання, чому жителям середніх широт важко жити в жаркому кліматі? Ряд дослідників вважають, що шкідливий вплив жаркого клімату на жителей середніх широт не настільки значний, як прийнято думати, однак сам по собі факт зниженої пристосовності європейців до жаркого клімату можна вважати встановленим. Багато європейців схильні до різноманітних теплових розладів (тепловий удар, циркулярна дистонія, порушення водного обміну, хронічна перевтома, тропічний лишай, обезводнення організму, сонячні опіки, тощо). Крім того, у людей з непігментованою шкірою може розвитися рак шкіри, особливо при довгому сонячному ультрафіолетовому опромінення.

Кліматичні умови також відіграють визначену роль на ріст і розвиток людини. В країнах з жарким кліматом статеве дозрівання наступає раніше, ніж в країнах з холодним кліматом. У мешканців рівнин, які переселилися в гірські райони де атмосферний тиск нижче, зменшується частота зачать і народжуваності.

 

2.2 Сезонність захворювання людей.

Сезонність захворювання людей існує, але статистика захворювань і смертності має ще й соціальний, а також віковий аспекти. Так, у промислово розвинених країнах, енергетично добре забезпечених, у заможної частини населення сезонність захворювань виражена значно менше ніж у незаможних. У віковій групі від 1 до 25 років статистика захворювань не має сезонного характеру, зате він чітко проявляється у віковій групі людей старших 60 років і у дітей до 1 року і меньш чітко, але ж спостерігається у людей від 25 до 60 років.

В країнах,  де немає епідемій і передчасної смертності, з ними пов’язаної, найвищий показник смертності відмічається зимою і найнижчий – літом. Більша частина захворювань приходиться на холодні місяці року. Це передусім серцево-судинні захворювання, бронхіти, грип і пневмонія. Лише шлунково-кишкові вірусні захворювання переважають літом. Смертність від злоякісних пухлин не пов’язана із сезонними змінами погоди. В цілому ж захворюваність і смертність досягає максимума при дуже низьких і дуже високих температурах повітря і мінімума – в діапазоні температур, які відповідають “зоні комфорту” – від 21 до 23 °С. В спекотні періоди теплого півріччя зростає смертність серед людей похилого віку.

 

2.3 Клімат і специфічні захворювання.

Клімат може впливати на схильність до специфічних захворювань. Це головним чином інфекційні захворювання, що передаются через воду і комах. У комах ізотермічний, температурно синхронізований організм, ріст і розвиток якого дуже сильно залежить від температури і вологості повітря. Так, малярія, жовта лихоманка, трипанозомоз переноситься комахами тропічної зони, для якої характерні високі температури і вологість повітря. Сипний тиф переноситься вошами, які заводяться в тяжкій теплій одежі в антисанітарних умовах. Таким чином, тиф – хвороба холодного клімату.

 

2.4 Критична температура навколишнього середовища.

“Критична температура” – це найвищий і найнижчий ліміт діапазону значень температури, що складає так звану зону комфорту, тобто температур навколишнього середовища, при яких зберігається оптимальний тепловий баланс тіла людини. Іншими словами, за межами критичних значень температури у людини виникає відчуття дискомфорту, вона починає себе погано почувати. Терморегулювання людського організму – підтримка постійної температури тіла (гомеотермія) – при різній температурі навколишнього середовища і середній температурі тіла біля 37 °С відбувається різними шляхами (випаровування, випромінювання, конвекція, теплопровідність). Але терморегулювання виконується організмом автоматично, без додаткових зусиль і без неприємних відчуттів, тільки у визначених межах значень температури навколишнього повітря, тобто коли зберігається тепловий баланс організму. При досягненні критичних значень температури баланс порушується і виникає відчуття дискомфорту, яке сигналізує про необхідність поновити порушену рівновагу.

Значення критичної температури у різних людей можуть істотно відрізнятися. Середнє значення зони комфорту 21 – 24 °С, нижній ліміт критичної температури 18 °С, верхній 27 °С. Слід мати на увазі, що значення температури для зони комфорту можуть також змінюватися в залежності від вологості повітря і швидкості вітру.

2.5 Ефективна температура.

Це один з біометеорологічних індексів, що характеризує ефект впливу на людину комплексу метеоелементів (температура, вологість повітря і вітер) через єдиний показник – так звану ефективну температуру повітря. Таким чином, ефективна температура – це значення температури, яке повинно мати сухе повітря при штилі, щоб здійснювати на організм людини такий ж вплив, як і повітря, що володіє деякою вологість при наявності вітру. В жарку погоду вологе повітря буде мати ефективну температуру вище тієї, що дійсно спостерігається, а при вітрі ефективна температура буде нижче тієї, що фактично спостерігається. Визначається ефективна температура за показниками сухого і намоченого термометрів, а також за даними про швидкість вітру. Звичайно користуються для її розрахунку графіками-номограмами або розрахунковими емпіричними формулами, досить складними, різними у різних авторів, що їх запропонували.

 

2.6 Вплив погоди на людину

Природа потурбувалася про те, щоб добре пристосувати людський організм до навколишнього середовища і коливанням його умов – періодичним (на протязі доби, сезону) і епізодичним (які виникають час від часу без будь-якої суворої закономірності). Кожна людина володіє визначеним “запасом міцності”, тобто здатністю безболісно переносити до визначених лімітів зміни температури і вологості повітря, атмосферного тиску, інтенсивності природного і штучного випромінювання, обдування повітряним потоком (вітром), газового складу повітря, яким ми дишемо, тощо.

Однак “запас міцності” у різних людей не однаковий: він залежить від статі, віку, стану здоров’я, тренованості та інших факторів. У маленьких людей, престарілих і людей, які страдають різноманітними захворюваннями, цей діапазон невеликий. Їх легко виводить зі стану рівноваги різка зміна погоди, яка на здорових людях ні як не відбивається. Вже давно помічено, що погода іноді впливає на самопочуття не тільки окремих осіб, але і великих груп людей, а медики ще дві тисячі років назад помітили існування зв’язку між погодою і випадками розповсюдження деяких видів захворювань. Великому вченому-лікарю давнини Гіпократу належать слова: “Якщо багато людей захворюють на одну й таку ж саму хворобу, то причину слід шукати в тому, що є спільним для цих людей, й у тому, чим вони частіш за усе користуються. Тобто, мова йде про повітря, що вдихається”.

Саме повітря, його стан здатні впливати на самопочуття людей і на їх здоров’я. Температура і вологість повітря визначають умови теплообміну людського організму, що зачіпає органи дихання, роботу серця, процес кровообігу і стан кожного покрову. Теплообмін органічно пов’язаний з процесом обміну речовин, який автоматично регулюється через нервову систему.

Важливе значення має і стан атмосферного повітря. Забруднення повітря робить його переносником вірусів і хвороботворних бактерій, активність і життєдіяльність яких також залежить від температури і вологості повітря, тобто погоди.

Вплив погоди на людський організм багатогранний і не до кінця ще визначений. Його вивченням займається метеорологія, біометеорологія, медицина та біологія. Різні вчені, намагаючись знайти об’єктивні показники впливу погоди на людину, запропонували декілька таких індексів впливу температури, вологості і вітру. Однак ні один з них не є універсальним.

 

 

 

2.7 Вплив метеорологічних елементів на самопочуття людини.

Перед усім – це температура і вологість повітря, які визначають теплосклад повітря. Потім слід назвати вітер, оскільки він створює примусову конвекцію, сприятну для людини в теплий час і несприятну – в холодний. Сонячна короткохвильова, і що випромінюється земною поверхнею довгохвильова радіація також відіграють важливу роль в житті людини.

До найважливіших метеорологічних характеристик, що впливають на організм людини, слід віднести і стан неба, оскільки воно визначає умови освітленості і кількості ультрафіолетових променів, що надходять на Землю, і які безпосередньо впливають на кожний покров людини. Неможна забувати і про атмосферний тиск, що регулює парціальний тиск кисню. Визначену роль відіграють і стан магнітного поля Землі, іонізація повітря, атмосферна електрика. Сама собою зрозуміла важливість загрозливих для людини явищ, які приносять стихійні лиха, як смерчі, шквали, повені, тощо.

РОЗДІЛ  3

МЕДИЧНА  ОЦІНКА  ПОГОДИ

Погода  є  одним  із  факторів, який  суттєво  впливає  на  самопочуття  і  здоров’я  людини. Вияв  даних  факторів, їх  об’єктивна  оцінка  можливі  лише  за  умови  розгляду  кількісних  характеристик.  Адже  нам  потрібно  виявити  несприятливі  метеорологічні  погодні  ситуації, які  викликають  метеопатичні  реакції  у  людей, здійснення  медико – метеорологічного  прогнозування. На  цьому  базується  класифікація  погод  Федорова – Чубукова, яка, на  наш  погляд,  є  найбільш  досконалою  і  довершеною  та  отримала  широке  розповсюдження  в  медичній  кліматології. В  даній  класифікації  виділено  три  групи  погод: безморозні, погоди  з  переходом  температури  через  0ºС  і  морозні. Групи  погод  поділяються  в  свою  чергу  на  16  класів ( таблиця 1 ).

Класи

погод

Найменування  класів  погод

Безморозні  погоди

І

Сонячна, дуже  жарка  і  дуже  суха

ІІ

Сонячна, жарка  і  суха

ІІІ

Сонячна, помірно  волога  і  волога

V

Сонячна, помірно  волога  погода  з  хмарністю  вночі

ІV

Хмарна  вдень  і  малохмарна  вночі

VІ

Пасмурна  погода  без  опадів

VІІ

Дощова ( пасмурна  з  опадами )

ХVІ

Дуже  жарка  і  дуже  волога

Погоди  з  переходом  температури  повітря  через  0ºС

VІІІ

Хмарна  вдень ( перехід  через  0ºС  при  хмарній  погоді )

ІХ

Сонячна ( перехід  через  0ºС  при  сонячній  погоді )

Морозні  погоди

Х

Слабко  морозна

ХІ

Помірно  морозна

ХІІ

Значно  морозна

ХІІІ

Суттєво  морозна

ХІV

Жорстко  морозна

ХV

Вкрай  морозна

 

Кожний  клас  характеризується   конкретними  цифровими  величинами  метеорологічних  елементів. Основними  характеристиками  класів  погод  є  середньодобова  температура  повітря, відносна  вологість  повітря, хмарність, наявність  або  відсутність  опадів. Можна  визначити  також  ґенез  виділених  класів  погод, тому  що  кожен  з  них  як  правило  виникає  при  відповідних  циркуляційних  і  радіаційних  погодних  ситуаціях.

Кожен  клас  погоди  характеризується  тим  чи  іншим  впливом  на  самопочуття  і  здоров’я  людини. Так  наприклад, погоди  І  і  ІІ  класів  можуть  посилювати  прояви  сухих   катарів  верхніх  дихальних  шляхів. В  той  же  час  вони  сприятливі  для  людей  із  захворюваннями  нирок, органів  дихання. Погода  І  класу  може  негативно  відбитись  на  людях  із  серцево – судинними  захворюваннями, вегетативною  дистонією. Сонячні  і  вологі  погоди  відрізняються  більш  високою  відносною  вологістю  повітря  і  більш  помірними  температурами. Ці  погоди  характерні  для  антициклонів. При  ХVІ  класі  погоди  у  зв’язку  із  задухою  можуть  виникати  різні  патологічні  реакції.

При  розгляді  метеопатичних  реакцій  суттєве  значення  має  контрастна  зміна  погод.  Визначення  контрастної  мінливості  погоди  важливе  як  для  даної  місцевості, що  дозволяє  оцінити  стійкість  її  клімату  і  передбачити  можливості  розвитку  метеопатичних  реакцій, так  і  для  порівняння  різних  місцевостей, що  дає  можливість  передбачити  несприятливі  акліматизаційні  реакції  при  переїзді  з  однієї  місцевості  до  іншої. Існує  формула  для  обчислення  індексу  мінливості  погоди:

К=М/N∙ 100%,

де  К – індекс  мінливості  погоди  у  %; М – число  змін  класів  погод;  N – число  днів  за  розглядуваний  період.

В  даній  формулі  ми  отримаємо  об’єктивний  результат, якщо  будемо  враховувати  тільки  контрастні  зміни  класів  погод. До  контрастних  ми  можемо  віднести  такі  переходи  погоди:

Для  медичних  потреб  в  будь-якій  класифікації  погод  важливо  виділяти  більш  або  менш  сприятливі  погоди  з  точки  зору  впливу  їх  на  організм. В  Ялтинському  НДІ  ім.   І. М. Сєченова  на  основі  класифікації  погод  Федорова – Чубукова  була  запропонована  схема  оцінки  погод  стосовно  їх  сприятливості  на  організм  людини. Виділені  три  групи  погод: сприятливі, відносно  сприятливі  і  несприятливі. Кожній  групі  відповідають  класи  погод. Нами  пропонується  класифікація  стосовно  природних  умов  Київського  регіону. Зокрема  до  сприятливих  погод  ми  можемо  віднести  погоди  ІІ, ІІІ, V і  ІХ класів. Ці  погоди  спостерігаються, як  правило, при  антициклонах  в  умовах  невеликої  швидкості  вітру, відсутні  різкі  коливання  метеорологічних  елементів. Тому  ці  класи  погод  будуть  нести  з  собою  мінімальну  кількість  метеопатичних  реакцій. До  відносно  сприятливих  погод  ми  можемо  віднести  ІV, VІ, Х  і  ХІ. Ці  погоди  характеризуються  слабкою  циклонічною  діяльністю  з  проходженням  нерізко  виражених  фронтів, незначною  добовою  зміною  температури  повітря. Група  відносно  сприятливих  погод  добре  переноситься  здоровими  людьми  і  багатьма  хворими, однак  можливі  метеопатичні  реакції. Третя  група  погод  (несприятливі)  характеризується  різкими  змінами  метеорологічних  елементів  за  вираженої  циклонічної  активності  або  значеннями  елементів, далеких  від  комфортних. До  цієї  групи  належать  погоди  І, VІІ, VІІІ,  ХІІ, ХІІІ, ХІV, ХV, ХVІ класів. Несприятливі  погоди  викликають  у  багатьох  хворих  метеопатичні  реакції, за  яких  необхідні  соціальна  терапія  і  режим.

При  аналізі  режиму  погоди  щодо  їх  впливу  на  самопочуття  важливо, на  нашу  думку, враховувати  зміну  контрастних  погод  разом  з  кількістю  несприятливих  погод  за  означуваний  період.  Тому  вищенаведену  формулу  варто  видозмінити, увівши  до  неї  кількісний  показник  несприятливих  погод  за  означуваний  період. Тоді  вона  набуде  такого  вигляду

І=(М + В)/N де

І – індекс  несприятливості  погоди;

М – число  контрастних  змін  класів  погод;

N – кількість  днів  за  означуваний  період;

В – кількість  днів  з  несприятливою  погодою  за  означуваний  період.

Виходячи  з  вищенаведеної  формули  можна  запропонувати  класифікацію  несприятливості  погоди  за  календарний  місяць. Можна  виділити  такі  погоди

Сприятлива  погода  протягом  місяця  передбачає  мінімальну  кількість  метеопатичних  реакцій, такий  характер  погоди  передбачає  можливість  перебування  на  свіжому  повітрі, для  хворих  людей  достатні  загальні  профілактичні  заходи. Відносно  сприятлива  погода  протягом  місяця  передбачає  збільшення  кількості  можливих  метеопатичних  реакцій. Несприятлива  погода  може  викликати  метеопатичні  реакції  і  у  відносно  здорових  людей, а  у  хворих  може  призвести  до  загострень  хронічних  хвороб. Дуже  несприятливий  характер  погоди  призводить  до  загострень  хронічних  хвороб, до  значного  зниження  самопочуття  у  метеозалежних  людей. Для  людей, які  страждають  на  серйозні  хронічні  захворювання  варто  пройти  курс  лікування  в  стаціонарі  чи  в  амбулаторному  режимі.   На  основі  аналізу  індексу  несприятливості  погоди  можна  давати  відповідні  рекомендації  з  профілактики  і  попередження  загострень  хвороб. Крім  того, за  медичним  прогнозом  погоди  можна  планувати  режим  роботи  медичних  установ.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  4

ПОКАЗНИКИ  НЕСПРИЯТЛИВОСТІ  ПОГОДИ

В  КИЇВСЬКОМУ  РЕГІОНІ

За  основу  дослідження  взяті  показники  мінливості  і  несприятливості  погоди  в  Київському  регіоні  за  5  років – з  2004  по  2008. Для  аналізу  взяті  спостереження  за  погодою  кожного  дня  за  названий  період. Відмічався  переважаючий  клас  погоди  за  добу. Отриманий  таким  чином  масив  інформації  був  використаний  для  визначення  мінливості  погоди    та  індексу  несприятливості  погоди. За  результатами  спостережень  ми  отримали  такі  показники  індексу  мінливості  погоди  у  відсотках (Табл. 2)

Січ.

Лют.

Бер.

Квіт

Трав.

Черв.

Лип.

Серп.

Верес

Жов

Лист

Груд.

2004

47

45

45

50

61

43

65

51

63

58

63

58

2005

48

54

65

60

55

50

39

55

30

41

70

45

2006

58

39

55

47

71

46

35

65

33

84

50

51

2007

64

53

55

60

51

53

51

55

57

52

53

52

2008

61

58

68

57

46

53

39

32

37

67

54

48

Серед.

55

49

57

54

56

49

45

51

44

60

58

51

 

Як  видно  із  середніх  значень  показників  мінливості  погоди  в  Київському  регіоні  переважає  мінливий  характер  погоди, а  в  січні, березні, квітні, травні, жовтні, листопаді  і  грудні – дуже  мінлива. Найменш  мінлива  погода  спостерігається  у  липні  і  вересні. Тільки  у  вересні  2005  і  2006  року  ми  спостерігали  стійку  погоду. Найбільш  мінлива  погода  спостерігається  в  жовтні  і  березні. Дуже  мінливий  характер  погоди  за  досліджуваний  період   спостерігався  38  разів  з  60.За  визначенням  індексу  несприятливості  погоди  ми  отримали  такі  результати (Таблиця 2)

 

 

 

Січ

Лют

Бер

Квіт

Трав

Черв

Лип

Серп

Вер

Жовт

Лист

Груд

2004

0.58

0.38

0.19

0.33

0.55

0.33

0.58

0.48

0.5

0.32

0.67

0.23

2005

0.35

0.71

0.19

0.47

0.35

0.5

0.26

0.26

0.33

0.42

0.43

0.68

2006

0.52

0.39

0.87

0.43

0.77

0.4

0.19

0.61

0.33

0.71

0.4

0.55

2007

0.48

0.71

0.48

0.2

0.32

0.53

0.35

0.65

0.39

0.39

0.67

0.32

2008

0.32

0.48

0.55

0.53

0.32

0.53

0.52

0.42

0.5

0.35

0.543

0.445

Середнє

0.45

0.534

0.456

0.392

0.462

0.458

0.38

0.484

0.41

0.438

0.511

0.499

 

З  таблиці  видно, що  відносно  сприятливий  характер  погоди  мали  за  5-річний  період  лише  два  місяці – липень  і  квітень. Всі  інші  місяці  характеризуються  несприятливим  характером  погоди. Найбільший  показник  індексу  несприятливості  має  лютий. В  березні  2006  року  характер  погоди  був  дуже  несприятливий  - І= 0,87. Спостерігається  і  значна  варіація  у  показниках  індексу  несприятливості. Значення  його коливається  від  0,19 (липень  2006  року)  до  0,87 (березень  2006).

З  наведених  результатів  видно, що  Київський  регіон  має  досить  мінливу  погоду  і  вона  характеризується  значною  мірою  несприятливості  щодо  впливу  на   самопочуття  і  здоров’я  людей. Тобто  метеозалежним людям  та  людям  з  хронічними  захворюваннями  потрібно  практично  протягом  всього  року  дотримуватись  заходів  з  профілактики, підтримувати  імунний  статус. А  в  листопаді  і  лютому  у  хворих  навіть  виникає  необхідність  пройти  підтримуючий  курс  лікування. Всім, хто  постійно  проживає  у  Київському  регіоні  відпустку  потрібно  проводити  за  межами  області  в  регіонах  зі  стійкою  і  більш  сприятливою  погодою, незважаючи  навіть  на  адаптаційні  фактори  і  їх  негативний  вплив. Тим, хто  проводить  відпустку  в  нашій  місцевості  варто  запланувати  відпочинок  на  лютий  або  листопад, щоб  зменшити  негативне  навантаження  на  самопочуття  і  здоров’я.

 

 

ВИСНОВКИ

На  сучасному  етапі  вивчення  біокліматичних  характеристик  погоди  є  досить  важливим  і  актуальним. Зростає  число  метеозалежних  людей, які, тим  чи  іншим  чином  реагують  на  метеопатичні  реакції  погоди. Це  безпосереднім  чином  впливає  на  самопочуття  і  працездатність  людини. Характер  погоди  на  більшій  частині  території  України  часто  змінюється, відбуваються  значні  коливання  атмосферного  тиску, нерідко, і  це  характерно  для  всіх  сезонів  року, проходять  циклони. Все  це  в  повній  мірі  відноситься  і  до  Київського  регіону.  Від  змін  погоди  страждають  люди, хворі  на  вегето-судинну  дистонію, різні  порушення  серцево – судинної  системи, артеріальну  гіпертензію, легеневі  хвороби  та  інші. Ми  не  повинні  забувати, що  зміни  погоди  в  холодну  пору  року  призводять  до  загострення  інфекційних  хвороб.

У  зв’язку  з  цим  важливим  є  виділення  класів  погод, якій  в  тій  чи  іншій  мірі  впливають  на  самопочуття  людини. За  основу  нами  взято  класифікація  погод  Чубукова – Федорова. Ми  досліджували  5-річний  період  характеру  погоди  з  2004  по  2008  роки. Для  кожного  місяця  були  розраховані  коефіцієнти  мінливості  погоди. В  дослідженні  був  введений  індекс  несприятливості  погоди, який  враховує  не  тільки  зміну  класу  погоди, але  й  кількість  несприятливих  погод  за  місяць, які  є  найбільш  метеопатичними.  на  основі  розрахунків  ми  можемо  зробити  такі  висновки:

  1. Київський  регіон  характеризується  досить  мінливою  погодою, яка  може  негативно  впливати  на  самопочуття  і  здоров’я  людини.
  2. У  весняні, осінні  і  зимові  місяці (крім  січня)  спостерігається  дуже  мінлива  погода.
  3. Найменш  мінлива  погода  спостерігається  в  липні  і  вересні, хоча  в  окремі  роки  і  в  ці  місяці  спостерігалась  дуже  мінлива  погода.
  4. В  досліджуваний  період  тільки  два  місяці – квітень  і  липень  мають  відносно  сприятливий  характер  погоди.
  5. найбільш  несприятливий  характер  погоди  спостерігався  в  лютому.
  6. В  Київському  регіоні  дуже  актуальним  є  засоби  профілактики  та  прийом  адаптогенів, причому  практично  протягом  всього  року.
  7. Людям, які  постійно  проживають  в  Київському  регіоні, краще  проводити  відпустку  в  інших  регіонах  з  більш  стійкою  і  сприятливою  погодою.
  8. Тим, хто  проводить  відпустку  в  наших  умовах, краще  відпочивати  в  лютому  або  в  листопаді, щоб  зменшити  навантаження  негативних  факторів  на  організм.
  9. Існує  необхідність  в  опублікуванні  офіційного  біокліматичного  прогнозу, ознайомленні  громадян  та  закладів  охорони  здоров’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Астапенко  П. Д. Вопросы  о  погоде. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 392  с.
  2. Бокша  В. Г. Справочник  по  климатотерапии. – К.: Здоров’я, 1989. – 208  с.
  3. Вайсберг  Дж. Погода  на  Земле. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – 289  с.
  4. Федоров  Е. Е., Баранов  А. И. Климат  равнины  Европейской  части  СССР  в  погодах. – М.: Колос, 1949. – 382  с.
  5. Хромов  С. Б., Петросянц  М. А. Метеорология  и  климатология. -  М.: Колосс, 2004. – 582  с.