Статистика

Погодний інформер


 



study.ua


Освітній портал Педагогічна преса






 


 


 


 


 


 


 


 

Рейтинг Користувача: / 3
НайгіршеНайкраще 

Виховна робота і самоврядування в ліцеї - Ліцейна газета

 

 

Звіт

 

Про екскурсію до музею ім. Івана Гончара

 

8-Б

Наш клас відвідав український центр народної культури – «Музей Івана Гончара».

Він розташований по вул. Лаврська 29.

Режим роботи: Вт. – Нд. з 10.00 до 17.30

У музеї на нас вже чекала екскурсовод. Ми були у численних залах музею, бачили історичні пам`ятки, дізнались про їхнє призначення.

Заснований музей 1993 року на базі приватної колекції Івана Гончарахудожника, скульптора та громадського діяча. Свою колекцію Іван Гончар почав збирати наприкінці 1950-х років. З подорожей по Україні художник привозив предмети народного мистецтва і побуту , виготовлені в різний час.

За кілька десятиліть грандіозної й копіткої колекційної та народознавчої роботи, Гончар зібрав унікальну колекцію, що стала початком теперішнього Українському центру народної творчості ім. Івана Гончара.

Колекція музею налічує понад 15 тисяч етнографічних та мистецьких одиниць, серед яких 2,7 тисяч зразків тканини (рушники, сорочки, верхній одяг, килими, взірці вишивок), близько 700 предметів кераміки (гончарний посуд, дитяча іграшка, кахлі], колекція писанок, дерев'яні різьблені речі, вироби з металу та скла, колекція народних музичних інструментів(кобзи, бандури, цимбали, сопілки, колісна ліра, цитра, коза, трембіти, флояра та інші). Пріоритетною у колекції Музею є збірка українських народних картин, зокрема славнозвісних «Козаків Мамаїв», а також ікон народного письма (500 одиниць). Окремими полотнами представлено професійне малярство. Також в Центрі зберігається особиста бібліотека I. М. Гончара, що нараховує 2 750 книг. У музеї зберігається багато фотографій Івана Гончара.

Зараз центром провадяться етнологічні дослідження, польові експедиції, та культурно-мистецькі заходи. Музей ставить на меті збереження i розвитку кращих традицій українського народного мистецтва та увічнення пам'яті Івана Макаровича Гончара.

Відвідання цього музею краще ознайомило нас з багатою українською культурою, з життям предків, які заселяли колись українські землі. Подібні екскурсії дають змогу оцінити багатство нашої нації, безсумнівно ми маємо берегти і примножувати його.

 

 

 

ХТО  ХОЧЕ  СТАТИ  МІЛЬЙОНЕРОМ

 

14.03.13

Чотирнадцятого березня проходив день народження числа «Пі». На честь цієї події проходив конкурс «Хто хоче стати мільйонером». У конкурсі приймали участь учні восьмих класів. На допомогу їм прийшли знання з алгебри та геометрії,бо у конкурсі були саме такі  питання. Найкмітливішим вдалось пройти вибірковий тур. Набравши певну кількість балів за свої відповіді учні отримували призи. Ці призи особливі ,бо допоможуть їм в навчанні. Всі залишилися задоволеними,отримали багато позитивних емоцій.


СЕРЕДНЯ  ОСВІТА  У  ФРАНЦІЇ

Початкова освіта у Франції є обов'язковою і безкоштовною. Більшість дітей уже з 2-3 років відвідують так звані "материнські школи" (ecoles matemelles), у яких педагоги й психологи 3-4 роки готують їх до школи.

У школу діти йдуть у віці 6 років. Прийнята у Франції система шкільної освіти розділена на три блоки: початкова школа (5 років навчання), коледж (4 роки), ліцей (2-3 роки). Обов'язковими є перші два.

Ліцей - завершальна ланка системи середньої освіти й одночасно перехідний щабель до вищої освіти. Головних відмінностей французького ліцею від української середньої школи два. По-перше, на цьому етапі починається спеціалізація, а по-друге, атестат про середню освіту одержують далеко не всі учні ліцеїв, а тільки в середньому 80%. При цьому дітей іноземців, що не проживають у Франції постійно, приймають на загальних засадах не тільки в приватні, але й у державні ліцеї.

Для вступу у французьку школу необхідно написати її керівництву так званий мотиваційний лист. Якщо викладені в ньому причини вважатимуть переконливими, дитину викличуть до школи для співбесіди та тестування з мови й основних предметів шкільної програми. У державних школах навчання безкоштовне, але за проживання й харчування, звичайно, прийдеться платити. Дешевше всього влаштувати дитини в школу, де є інтернат, - тоді витрати за рік складуть приблизно 1 тис. євро. Навчання в приватній школі обійдеться дорожче - близько 15,2 тис. євро.

Ліцеї існують двох типів: загальної та професійної освіти. У ліцеях загальної освіти, які відкривають шлях у вищі навчальні заклади Франції, строк навчання - три роки. Відповідно до обраної спеціалізації ліцеїсти здають випускні іспити. Атестат про середню освіту має три різновиди: з орієнтацією на літературу, природничі науки або економіку. Другий напрямок має більш вузьку спеціалізацію: природничі науки й технології сфери послуг, природничі науки й промислові технології, природничі науки й лабораторні технології та медико-соціальні науки.

 

До нас завітав травень - останній місяць цього навчального року. Для когось – це останній місяць в ліцеї «Універсум», а для декого – це тільки початок шляху тут.

Нотр-Дам де Парі

Напередодні травня в нашому ліцеї відбулося те, чого ще не бачили ці стіни. Йдеться про мюзикл «Нотр-Дам де Парі». Слід зазначити, за всі роки існування ліцею – це перший мюзикл, який був поставлений в його стінах.  Багато сил було витрачено для підготовки цього дійства. В головних ролях був Микита Потапенко, Анастасія Гайдук, Сидоренко Владислав, Кучер Олексій, Олександра Волоха. Окрім основних героїв там приймало участь багато інших персонажів. Мюзикл був поставлений Анною Володимирівною Давиденко за сценарієм Ріккарде Коччанте. Ми переносимося в світ Середньовіччя в Франції.За сюжет любовний «п`ятикатник»: Квазімодо, Фролло, Феб де Шатапе, Есмеральда, Флер де Лис. В кінці-кінців Есмепральда помирає, Квазімодо горює за цьою втратою,  Феб залишається з Флер. А Фроло ефектно «падає зі сцени».

Також під кінець квітня відбувся brain-ринг для 8 класів. Вони перевіряли свої знання в галузі ПДР. Як висновок з цього, можна сказати те, що потрібно вивчати правила дорожнього руху.

 

Новини березня

Березень – це початок весни. Такої теплої та привітної (хоча, дивлячись на снігові замети за вікном…).


Початок місяця відзначився постановкою ліцеїстів, Стрітення в українському стилі. Учні розказували вірші, змагалися на «козацьких змаганнях». А взагалі, що таке стрітення?

Одне з найбільших свят лютого - Стрітення, яке подекуди йменували ще дохристиянськими назвами "зимобор" або "громовище". Цього дня, вважалося, зима з літом зустрічається й бореться. І хоча ще лежав сніг та вертались морози, все ж люди знали, що "Лютневий сніг весною пахне".

Завбачливі господарі цього дня спостерігали за погодою: ясний і тихий день - буде добрий урожай і багато меду, іній - добра картопля і гречка. Казали: "Коли на Громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія (06.05) віл не напасеться травиці", - тобто, при відлизі пізно зійде "паша" для худоби.

Далі по розкладу у нас найніжніше свято весни - 8 Березня, свято наших улюблених жінок та дівчат. Прихід 8 Березня ознаменувався святковою постановкою учнів ліцею. На концерті були присутні наші любі вчительки, а також всі бажаючі. Програма була насиченою талантами, там було все, і співи (в тому числі виступ у супроводі з музичними інструментами), і декламування віршів, і танці. Загалом, все що захочеш.

Після тижня гуманітарних наук наступив тиждень природничих наук, він почався зі свята числа π (14.03). Далі по розкладу тижня природничих наук у нас змагання «Найрозумніший» серед паралелі 9-их класів. В конкурсі брали участь по 3 людини з кожного класу, темою всіх питань конкурсу були такі предмети: алгебра, геометрія та інформатика. Поки дев’яті класи шукали найрозумнішого, восьмі класи бажали розбагатіти, для них була представлена гра «Міліонер». Звичайно, банкротити ліцей вони не стали, а обмежилися лише славою та заохочуючими подарунками.

 

Це лише частина того що відбулося цього місяця. В ці дні наші учні відвідали багато цікавих місць, про них і хочеться вам розповісти.

(Далі з уст самих ліцеїстів)

 

Музей шістдесятництва

11-А клас

27 лютого 2013 року, разом із нашим класом, ми відвідали музей, присвячений творчості шестидесятників у місті Києві.

Музей знаходиться неподалік від станції метро «Золоті ворота», але місце, відведене під нього, досить невелике. Та не дивлячись на проблеми із масштабами, власники музею та люди, що приймали участь у його заснуванні, змогли надати гідні умови нинішньому поколінню для ознайомлення з періодом історії українських митців, що якось непомітно пройшов повз нас. Ініціатором його створення була Надія Світлична, діяч руху шістдесятників.

З підручників ми знали про шістдесятників лише як про групку із декількох поетів-вигнанців, а у дійсності, ці люди представляють собою нову генерацію української інтелігенції 1960-х років, що вносила зміни у всіх проявах культури та мистецтва нашої держави того часу. У політиці шістдесятники являли собою опозицію до радянського тоталітарного режиму та всіма дійсними способами відстоювали честь українського народу і намагались позбавити його від більшовицького гніту.

У музеї ми дізнались більше про життя та активістську діяльність таких діячів-шістдесятників як Іван Драч, Василь Стус, Валерій Шевчук, Алла Горська, Борис Чичибабін, Микола Лукаш, Сергій Параджанов та багато інших постатей, на яких не дуже звертається увага у підручниках з історії чи української літератури. Нашій увазі були представлені самвидав, особисті речі та нотатки, свого часу вилучені КГБістами під час арештів митців. Також ми могли на свої очі побачити реальні афіши поет-вечорів та концертів, що організовувались у ті часи. За душу чіпляли і написані від руки вірші на носовичках, і екібани, створені ув’язненими, і вітражі та прекрасні картини, що були знищенні владою, т.к. як були створені у анти-рядянській тематиці.

Ані цензура, ані вигнання, арешти та смерті, що спіткали українських діячів культури та мистецтва, не змогли вбити пам’ять та покоління, що піклуються про збереження плодів, створених у ті страшні для будь-якого інакодумця часи. Саме відвідання київського музею шістдесятників дало нам змогу зрозуміти це. І, я гадаю, враження про цей екскурс ще надовго залишаться у наших головах…

 

19.03.2013 наш клас відвідав один з найцікавіших музеїв, які ми бачили за все наше життя."Експеріментаніум" розташований в  м. Києві на вул. Верхній Вал, 2а.  Музей популярної науки і техніки "Експеріментаніум" в Києві - це науково-розважальний центр, де наочно і доступно демонстру-ються закони науки і явища навко-лишнього світу. Експонати призначені для того, щоб відвідувачі

могли самі

 

 

проводити досліди, які  ілюструють  роботу того чи іншого закону природи. Це місце, де дорослі і діти можуть власними руками помацати, спробувати і усвідомити закони Всесвіту. У музеї ви можете покричати в ехотрубу, побачити оптичні ілюзії, зв'язати морські вузли, вирішити цікаві загадки і головоломки, пограти з «вічними двигунами», послухати зубами музику, розглянути муляжі ембріонів, поекспериментувати з духовою гарматою, створити торнадо, надути величезні мильні бульбашки , розгадати головоломки, малювати за допомогою маятника і багато, дуже багато іншого.

допомогою маятника і багато, дуже багато іншого.

Постійна експозиція музею налічує близько трьохсот експонатів і охоплює основні розділи фізики, що вивчаються у школі:

  • Ø механіка
  • Ø молекулярна фізика
  • Ø електрика та магнетизм
  • Ø оптика
  • Ø акустика

Окрім цього, до Вашої уваги різноманітні анатомічні експонати, ілюзії та головоломки..

 

 

 

Центр займає три поверхи (з другого по четвертий), на них розташовані виставкові майданчики, лекційний зал, лабораторія, кафе. Всі пристосування для дослідів постаралися зробити максимально простими. Наприклад, принципи законів механіки демонструють, запропонувавши дітям без особливих зусиль підняти своїх батьків на стільці-підйомнику, що можливо завдяки системі важелів.

Один з найцікавіших експонатів - плазмова куля Тесли, який демонструє гарні експерименти з високою напругою.

 

 

 

Наукові атракціони дають цікаву і доступну можливість безпосередньої участі в експериментах, дослідах та інших пізнавальних діях. Це цікаве та захопливе дозвілля для всієї родини! Нам дуже сподобалась наша маленька «подорож» в екпериментаніум.

 

 

Музей Лесі Українки

Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Л.Українка

27 лютого 2013 року  10-і класи,  відвідали музей ім. Лесі Українки

Музей відкритий у 1962 році, розташований по вулиці Саксаганського, 97.

Музей розміщений у десятьох кімнатах будинку, в якому мешкала письменниця в різні часи від 1890 до 1910. На підвальному поверсі — колишній кухні, нині знаходиться гардероб.

 

Експозиція розташована на двох поверхах: на верхньому представлені світлини та матеріали про життя і творчість Лесі Українки та інших членів родини і близьких Лесі Українці людей, рукописи, перші видання творів, особисті речі. На першому поверсі в п'яти кімнатах за спогадами сестри письменниці Ізідори відтворено інтер'єр квартири родини Косачів: їдальні, вітальні, кімнати брата Миколи Косача, кімнати самої Лесі Українки та кімнати її матері Олени Пчілки. Наприклад, в цих покоях виставлено зразки вишивок, які збирала Олена Косач, срібний посуд чоловіка Лесі — Климента Квітки, привезену з подорожі Лесею Українкою сувенірну вазочку,

в одній з кімнат - картина написана маслом самою Лесею.
На другому поверсі знаходиться літературна експозиція, яка висвітлює життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Тут прижиттєві портрети поетеси, її рукописи, рідкісні книжкові та періодичні видання, предмети побуту епохи того часу.

 

Нам було дуже цікаво побачити підтвердження тому, про що ми говорили на уроках української літератури. Ми почули більше, ніж можна прочитати у шкільному підручнику, саме тому ця маленька подорож зостанеться у нашій пам’яті надовго…

 

 

 


Контактна інформація

Ліцей УНІВЕРСУМ
Україна, 03035, Київ, вул. Політехнічна, 3-а
Тел/факс : (044) 236-1976
e-mail: bobmark_42@rambler.ru, universum95@ukr.net