Статистика

Погодний інформер


 



study.ua


Освітній портал Педагогічна преса





 


 


 


 


 


 

 

 


 

Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Новини - Сайт

ЗАТВЕРДЖУЮ

______________

Директор  ліцею  Сергій  СУРМА

______    ___________  2019

 





ЗМІСТ

РОЗДІЛ  1. КОРОТКА  ХАРАКТЕРИСТИКА  ЗАКЛАДУ…………………….2

РОЗДІЛ  2.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  СТРАТЕГІЧНИХ  НАПРЯМІВ  РОЗВИТКУ…4

РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ  ФУНКЦІОНУВАННЯ  ВНУТРІШНЬОЇ  СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ЯКОСТІ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ………6

3.1 ОЦІНЮВАННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ  УПРАВЛІНСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  В  ЛІЦЕЇ……………………………………………6

3.2   ОЦІНЮВАННЯ  ОСВІТНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА  ЛІЦЕЮ…………………………………………………………….18

3.3 ОЦІНЮВАННЯ  ПЕДАГОГІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ      ПЕДАГОГІЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ…………………………..22

3.4 ОЦІНЮВАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ…...32

РОЗДІЛ  4. ОЦІНЮВАННЯ  РІВНЯ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ………...35

РОЗДІЛ  5. РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО  ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ……………………………………………………..44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1. КОРОТКА  ХАРАКТЕРИСТИКА  ЗАКЛАДУ

Ліцей “Універсум” згідно з його Статутом – комунальний загальноосвітній заклад  освіти з профільним  навчанням та поглибленим  вивченням  окремих  предметів.

Нині  навчання  здійснюється:

  • в  основній  школі – з  поглибленим  вивченням  інформатики  та  вивченням  двох  іноземних  мов;
  • в  старшій  школі – з  профільним  вивченням  математики, англійської, німецької  мови, економіки.

Мережа  ліцею  становить  10  класів (основна  школа – 4  класи, старша  школа – 6  класів). Усього  навчається  280  учнів.

  1. Контингент  учнів  та  їх  територіальний  розподіл  проживання:

−       Київ – 90%;

−       Передмістя – 10%;

−       Київ  - 253 (за  районами  проживання):

Шевченківський

Солом’янський

Святошинський

Оболонський

Голосіївський

кількість

%

кільк

%

кількість

%

кількість

%

кількість

%

125

52

29

11

64

25

11

4

3

1

Подільський

Дніпровський

Деснянський

Печерський

Дарницький

кількість

%

кількість

%

кількість

%

кількість

%

кількість

%

8

3

3

1

3

1

3

1

2

1
















 

Зручне  географічне  розташування  ліцею  сприяє  доступності   для   учнів  усіх  районів  Києва  і  близького  передмістя. Більше  половини  учнів  ліцею  проживають  в  Шевченківському  районі.

Ліцей має десять  навчальних аудиторій, у яких розміщуються навчальні класи, з 8 по 11-й. Відповідно до вимог нормативних документів в ліцеї є навчальні кабінети фізики з підсобним приміщенням, хімії з підсобним приміщенням та лабораторією, два кабінети інформатики з комп’ютерними класами (23 робочих місця з комп’ютером), кабінет  іноземної  мови, «speaking club».  Фізкультурна зала ліцею не є стандартних  розмірів, обладнана  необхідним  приладдям  для занять гімнастикою, ритмікою, силовими єдиноборствами, настільним тенісом тощо. Опалення  ліцею  централізоване, є гаряче  водопостачання.

Навчальні  кабінети  ліцею  обладнані  чотирма  інтерактивними  комплексами  зі  смарт-дошками. Ліцей  у  повній  мірі  для  виконання  освітньої  програми  забезпечений  навчальним  обладнанням  у  кабінетах  біології, хімії, фізики.

Будівля ліцею є комунальною власністю Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації. Будівля ліцею є типовою, має два поверхи. Загальна  площа  всіх приміщень  становить 2095 м². Площа класних  кімнат,  включаючи  навчальні  кабінети і лабораторії, становить 653 м². Ліцей є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,9553 га на підставі рішення Київської міської ради від 14.10.2010 року № 120/4932.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  СТРАТЕГІЧНИХ  НАПРЯМІВ  РОЗВИТКУ

Ліцей «Універсум» згідно з його Статутом – заклад  загальної  середньої  освіти   з профільним навчанням та поглибленим  вивченням  окремих  предметів, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, задовольняє потреби  учнів  основної  і  старшої  школи в освіті понад державний мінімум та здійснює різнобічну  підготовку  учнівської  молоді  до  життя.

Основні  стратегічні  завдання  діяльності  ліцею:

  1. Оволодіння  учнями  ключовими  компетентностями, необхідними  для  життя.
  2. Підготовка  випускників  до  вступу  у  заклади  вищої  освіти.
  3. Наскрізний  процес  виховання  учнів.

Основна  школа  ліцею  вже  декілька  років  працює  за  навчальним  планом  поглибленого  вивчення  інформатики  та  вивчення  двох  іноземних  мов. Таке  спрямування  базової  освіти  відповідає  запитам  дітей  і  батьків  та  є  актуальним  на  сьогоднішній  день.

Старша  школа  є  багатопрофільною. Це  зумовлено  запитами  батьків і дітей  та  необхідністю  враховувати  напрямки  вступу  абітурієнтів  до  ЗВО. Ліцей  буде  продовжувати  орієнтуватись  на  три  профільні  напрями – математичний, гуманітарний, економічний. Опитування, які  проводяться  серед  учнів  9  класу, показують, що  саме  цими  профільними  напрямами  найбільш  цікавляться  випускники  основної  школи.

 

Класи

Профільні  предмети, які  обрали  учні (у %)

Математика

Укр. мова

Економка

Іноз. мови

Історія

Інші  предмети

9-А

25

13

10

23

6

23

9-Б

10

20

4

30

10

26

 

Одним  із  стратегічних  напрямів  діяльності  ліцею  є  сприяння  постійному  професійному  зростанню  педагогічних  працівників. Ліцей  продовжував  працювати  над  підвищенням  якісних  показників  кваліфікаційного  складу  педагогічних  працівників, систематичним  підвищенням  кваліфікації  педагогічних  працівників  у різних  формах.

У  2018/2019  навчальному  році  тривав  процес  впровадження  інформаційних  технологій  в  освітній  процес, використання  різних  форм  його  організації.

Стратегічний  розвиток  ліцею  неможливий  без  вдосконалення  матеріальної  технічного  забезпечення  ліцею  та  створення  комфортного  освітнього  середовища. Основним  завданням  поліпшення  матеріально – технічного  забезпечення  залишається  обладнання  на  території  ліцею  сучасного  спортивного  майданчика. Також  необхідно  створювати  мотивуюче  до  навчання  та  функціональне  середовище  у  навчальних  приміщеннях  ліцею. У  2018/2019  навчальному  році  в  ліцеї  здійснено  ремонт  місць  загального  користування.

Основні  напрями  науково – методичної  роботи  в  ліцеї:

  • вдосконалення  системи  оцінювання  навчальних  досягнень;
  • забезпечення  компетентнісного  підходу  у  викладанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  3. ВИВЧЕННЯ  ФУНКЦІОНУВАННЯ  ВНУТРІШНЬОЇ  СИСТЕМИ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

 

3.1.         ОЦІНЮВАННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ  УПРАВЛІНСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  В  ЛІЦЕЇ

  1. Основним  документом  оперативного  планування  в  ліцеї  є  річний  план  роботи. План  роботи  забезпечує  виконання  завдань, які  необхідні  для  поточного  функціонування  ліцею. Структурно  річний  план  роботи  складається  з  таких  розділів:
  • Управлінська  діяльність  та  організація  освітнього  процесу. Комунікування  з  батьками  і  громадськістю.
  • Навчальна, виховна  та  діагностична  робота  з  учнями.
  • Освітня  діяльність  педагогічних  працівників.
  • Освітнє  середовище  і  безпека.

Структура  річного  плану  роботи  відповідає  внутрішній  системі  забезпечення  якості  освіти. Щомісяця  проводиться  аналіз  виконання  річного  плану  роботи. Як  правило, це  відбувається  на  нарадах  при  директорові. Річному  плану  роботи  підпорядковані  інші  оперативні  плани  в  ліцеї – роботи  класних  керівників, психолога, методичних  об’єднань, календарно – тематичні  плани  учителів. Річний  план  роботи  схвалюється  педагогічною  радою  ліцею  на  серпневому  засіданні  та  затверджується  директором  ліцею. Крім  річного  плану  роботи, в  ліцеї  наявні  плани  роботи  класних  керівників, план  роботи  практичного  психолога, які  складаються  помісячно  та  узгоджуються  з  річним  планом  роботи.

  1. Визначення  рівня  освітньої  діяльності  в  ліцеї  відбувається  за  допомогою  процедури  моніторингу. Проведені  моніторинги  стосуються, у  першу  чергу, рівня  навчальних  досягнень  учнів. Крім  того, в  ліцеї  відбувається  постійний  і  систематичний  моніторинг  матеріально – технічного  забезпечення  функціонування  ліцею. Моніторинги, які  стосуються  навчальних  досягнень  учнів, проводяться  в  ліцеї, переважно, серед  учнів  11  класів  у  вигляді  так  званих  пробних  ЗНО. Дані  моніторинги  проводяться, аби  перевірити  готовність  випускників  старшої  школи  до  ЗНО. Тестові  завдання  обираються  вчителями  і  є  достатньо  репрезентативними  для  того, щоб  в  учасників  освітнього  процесу  було  уявлення  про  рівень  готовності  до  ЗНО. Пробні  ЗНО  проводяться  у  паперовому  вигляді, вони  максимально  наближені  до  процедур  ЗНО. Така  процедура  проведення  моніторингових  досліджень  є, одночасно, і  своєрідною  репетицією  перед  ЗНО, і  показникам  рівня  навчальних  досягнень  учнів. Щороку  ліцей  бере  участь  у  он-лайн  моніторингу  готовності  учнів  11  класу  до  ЗНО, який  проводиться  Київською  освітньою  агенцією. Моніторинги  проводяться  у  два  етапи, у  І  і  ІІ  семестрах, і  дозволяють  перевірити  динаміку  рівня  готовності  випускників  до  ДПА/ЗНО.  Також  в  ліцеї  проводяться  комп’ютерні  моніторинги  для  вивчення  рівня  навчальних  досягнень  учнів  8, 9  і 10  класу. Такі  моніторинги  проводяться на  початку  і  в  кінці  навчального  року  для  аналізу  динаміки  навчальних  досягнень  учнів. Результати  моніторингів  розглядаються  на  засіданнях  педагогічної  ради  ліцею, по  них  готуються  аналітичні  документи, приймаються  управлінські  рішення. Проте  не  завжди  ці  управлінські  рішення  є  доречними  та  сприяють  підвищенню  ефективності  якості  освітньої  діяльності. Так  наприклад  наказ  № 99  від  22.06.2018, який  виданий  за  підсумками  розгляду  навчальних  досягнень  учнів  у  2017/2018  навчальному  році  виглядає  штучно  і  декоративно, у  ньому  неможлива  конкретика  наказової  частини. Тобто  можна  констатувати, що  управлінські  рішення  за  результатами  моніторингів  є  не  зовсім  ефективними.
  2. Моніторинг  стану  матеріально – технічного  забезпечення  та  середовища  здійснюється  заступниками  директора  з  адміністративно – господарської  діяльності  та  з  питань  охорони  праці. Даний  моніторинг  здійснюється  шляхом  спостереження. Проте  реагування  на  погіршення  стану  матеріально – технічного  забезпечення  є  не  завжди  вчасним  і  адекватним.
  3. Основним  інструментом, за  допомогою  якого  здійснюється  моніторинг  освітньої  діяльності  педагогічних  працівників,  є  спостереження  за  проведенням  навчальних  занять  та  рейтинг  учителів  за  результатами  опитування  учнів. Для  уніфікованого  підходу  до  оцінювання  відвіданих  навчальних  занять, забезпечення  об’єктивності  оцінювання  та  можливості  взаємооцінювання  і  самооцінювання  учителів  в  ліцеї  розроблений  стандартна  форма  висновку  за  результатами  відвідування  навчальних  занять. На  жаль, через  ряд  причин, представники  адміністрації  ліцею  мало  використовують  інструмент  спостереження  навчального  заняття.  Щороку  в  ліцеї  проводиться  опитування  учнів  щодо  їх  оцінювання  діяльності  педагогів. Учням  пропонуються  такі  питання:
  • знання  учителем  свого  предмету;
  • уміння  учителя  донести  свій  предмет  до  учня;
  • комфортність  спілкування  з  учителем;
  • справедливість  оцінювання  з  даного  предмету  чи  курсу.

За  результатами  опитування, використовуючи  інтегральну  формулу, складається  рейтинг  учителів. Узагальнені  результати  опитування  дозволяють  виявити  проблеми  у  педагогічній  діяльності  вчителів, рівень  взаємовідносин  учителя  і  учня, скоригувати  систему  оцінювання  в  ліцеї. За  результатами  опитування  і  складеного  рейтингу  проводиться  діагностична  та  аналітична  робота, приймаються  управлінські  рішення.

  1. Моніторинг  виховної  роботи  здійснюється  через  відвідування  навчальних  занять  учителів  та  позакласних  заходів  класних  керівників. Основною  метою  даного  моніторингу  є  вивчення  наскрізності  і  системності  виховного  процесу  в  ліцеї. У  ході  відвідування  навчальних  занять  важливо  побачити, як  вчитель  забезпечує  виховну  складову  педагогічної  діяльності. Моніторинг  виховної  діяльності  класних  керівників  здійснює  заступник  директора  з  виховної  роботи. Він  здійснюється  через  вивчення  планів  роботи  класних  керівників, відвідування  позакласних  заходів.
  2. Ліцей – заклад  освіти  ІІІ  ступеня. Тому  у  процесі  освітньої  діяльності  значна  увага  приділяється  профільному  навчанню. Вибір  профільних  предметів  відбувається  у  відповідності  до  потреб  та  побажань  учнів  і  батьків. Для  цього  кожного  року  проводиться  опитування  серед  учнів  і  батьків  9  класу  про  побажання  щодо  вивчення  профільних  предметів  у  старшій  школі. Відповідно  до  вибору  профільних  предметів  в  навчальному  плані  підсилюються  предмети  інваріантної  частини, які  є  спорідненими  в  межах  однієї  освітньої  галузі  або  інших  галузей  з  метою  забезпечення  системності  у  навчанні.
  3. У  2018  році  ліцей  уперше  розробляв  освітню  програму  на  2018/2019  навчальний  рік. Освітня  програма  ліцею  «Універсум»  була  розроблена  на  основі  типової  відповідно  до  наказів  Міністерства  освіти  і  науки  від  20.04.2018  № 405  «Про  затвердження  типової  освітньої  програми  закладів  загальної  середньої  освіти  ІІ  ступеня», від  20.04.2018  № 406  «Про  затвердження  типової  освітньої  програми  закладів  загальної  середньої  освіти  ІІІ  ступеня», від  20.04.2018  № 408  «Про  затвердження  типової  освітньої  програми  закладів  загальної  середньої  освіти  ІІІ  ступеня». Структура  освітньої  програми  відповідає  вимогам, викладеним  в  Законі  України  «Про  загальну  середню  освіту». Зокрема, освітня  програма  ліцею  «Універсум»  містить:
    1. Загальний  обсяг  навчального  навантаження  та  очікувані  результати  навчання  здобувачів  освіти.
    2. Вимоги  до  осіб, які  можуть  розпочати  навчання  за  програмою.
    3. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення.
    4. Форми  організації  освітнього  процесу.
    5. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
    6. Робочий  навчальний  план.

Робочий  навчальний  план  освітньої  програми  ліцею  має  такі особливості:

  1. 8-А  і  9-А  класи  навчаються  за  навчальним  планом  поглибленого  вивчення  інформатики  при  підсиленні  годин  на  вивчення  математики  і  англійської  мови.
  2. 8-Б  і  9-Б  класи  навчаються  за  навчальним  планом  з  вивченням  двох  іноземних  мов – англійської  і  німецької  при  підсиленні  годин  на  вивчення  історії  та  української  літератури.
  3. 10-А  клас  навчається  за  навчальним  планом  з  профільним  вивченням  математики  при  підсиленні  годин  на  вивчення  англійської  мови  та  інформатики.
  4. 10-Б  навчається  за  навчальним  планом  з  профільним  вивченням  англійської, німецької  мов, зарубіжної  літератури  при  підсиленні  годин  на  викладання  історії  та  мистецтва. В  10-Б  класі  викладається  експериментальний  інтегрований  курс  «Природничі науки».
  5. 10-В  клас  навчається  за  навчальним  планом  з  профільним  вивченням  економіки  при  підсиленні  годин  на  вивчення  географії, математики, англійської  мови.
  6. 11-А  навчається  за  навчальним  планом  фізико – математичного  профілю.
  7. 11-Б  навчається за  навчальним  планом  профілю  іноземної  філології  при  підсиленні  годин  на  вивчення  історії.
  8. 11-В  навчається  за  навчальним  планом  економічного  профілю  при  підсиленні  годин  на  вивчення  математики  і  англійської  мови.

Варіативну  частину  робочого  навчального  плану  використано, в  основному, на  підсилення  предметів  і  курсів  інваріантної  частини. Через  недосконалість  пропонованого  МОНУ  навчального  плану  Типової  освітньої  програми  в  10  класі  не  вдалося  забезпечити  фізико – математичний  профіль.

До  розробки  освітньої  програми  2018/2019  навчального  року  залучались  усі  учасники  освітнього  процесу. Для  цього  були  проведені  опитування  серед  учнів  і  батьків. Структура  освітньої  програми  була  обговорена  і  схвалена  на  засіданні  педагогічної  ради  від  12.06.2018, протокол  № 8  і  затверджена  наказом  директора  від  13.06.2018  № 92   «Про затвердження  рішень  педагогічної  ради».  Можна  констатувати, що  при  розробці  освітньої програми  ліцею  були  враховані  потреби  учасників  освітнього  процесу  та  матеріальні  і  навчальні  можливості  ліцею.

  1. Кожного  року в  ліцеї  видається  наказ  про  розподіл  посадових  обов’язків  між  керівництвом  ліцею  для  забезпечення  системності  управлінської  діяльності. Цього  навчального  року  це  був  наказ  від  03.09.2018  № 139. Наказ  чітко  розподіляє  посадові  обов’язки, але  містить  незрозумілу  або  неправильну  термінологію, зокрема:
  • «підвищення  ділової  кваліфікації  працівників  ліцею»;
  • «перевірка  якості  знань  учнів»;
  • «здійснення принципів наукової організації праці всіма працівниками ліцею»;
  • «економне і доцільне витрачання кредитів»;
  • «здійснення зв’язку ліцею з органами освіти, громадськими організаціями»;
  • «роботу по підготовці і проведенні екзаменів»;
  • «роботу вчителів та інших педагогічних працівників з виконання навчальних планів та програм»;
  • «систематичний контроль за якістю навчального та виховного процесів, об'єктивністю оцінки результатів освітньої  підготовки учнів, роботою предметних гуртків, факультативів»;
  • «правильну організацію навчальної роботи в класах»;
  • «правильність планування навчальної роботи»;
  • «розробку заходів з підвищення професійної компетентності учасників інноваційних процесів у ліцеї»;
  • «встановлює зв'язки з зовнішнім соціально-культурним, освітянським і природнім середовищем»;

Дані  приклади  свідчать  про  відсутність  системного  підходу  при  розподілі  обов’язків  директора  та  заступників  в  ліцеї. Крім  того, помітне  дублювання  у  функціональних  обов’язках  окремих  заступників. В  розподілі  посадових  обов’язків  відсутня  відповідальність  за  ведення  та  оновлення  сайту  ліцею  і  сторінки  в  соціальних  мережах, ведення  і  оновлення  даних  АС  «Школа», відповідальних  за  подання  статистичних  звітів  тощо.

  1. Будівля ліцею є комунальною власністю Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації. Будівля ліцею є типовою, має два поверхи. Загальна  площа  всіх приміщень  становить 2095 м². Площа класних  кімнат,  включаючи  навчальні  кабінети і лабораторії, становить 653 м². Ліцей є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,9553 га на підставі рішення Київської міської ради від 14.10.2010 року № 120/4932.
  2. Ліцей має десять  навчальних аудиторій, у яких розміщуються навчальні класи, з 8 по 11-й. Відповідно до вимог нормативних документів в ліцеї є навчальні кабінети фізики з підсобним приміщенням, хімії з підсобним приміщенням та лабораторією, два кабінети інформатики з комп’ютерними класами (23 робочих місця з комп’ютером), кабінет  іноземної  мови, «speaking club».  Фізкультурна зала ліцею не є стандартних  розмірів, обладнана  необхідним  приладдям  для занять гімнастикою, ритмікою, силовими єдиноборствами, настільним тенісом тощо. Опалення  ліцею  централізоване, є гаряче  водопостачання. Під час опалювального сезону в осінньо-зимовий період температура в навчальних аудиторіях і кабінетах не опускається нижче за +18°, що є близьким до комфортних значень.
  3. Щороку в ліцеї здійснюється поточний ремонт класних кімнат і приміщень. Поточний ремонт здійснюється  за  рахунок  позабюджетних  надходжень.  У  2018  році  за  кошти  засновника  здійснена  заміна  паркану  ліцею  та  ремонт  приміщень  загального  користування. За  позабюджетні  кошти  здійснений  частковий  ремонт  даху  ліцею. Потребує  вирішення  питання  спорудження  спортивного  майданчика. З  цією  метою  керівництвом  ліцею  підготовлені  до  засновника  необхідні  запити. В цілому,  санітарно-гігієнічний та технічний стан будівель і приміщень можна визначити як задовільний. Технічний паспорт установленого зразка на будівлю і споруди в нормі. В актах про готовність навчального закладу до навчального року та опалювального сезону відзначено системність роботи.
  4. Головним  колегіальним  органом  ліцею  є  педагогічна  рада. Головою  педагогічної  ради  є  директор  ліцею. Функціонування  педагогічної  ради  відзначається  регулярністю  і    системністю. З  2015  року  проведено,  загалом,  37  засідань  педагогічної  ради. У  2018/2019  навчальному  році проведено  3  засідання  педагогічної  ради. Крім  поточних,  педагогічна  рада  розглядала  актуальні  питання  освітньої  діяльності  ліцею, які  стосувались  стратегічних  напрямів  розвитку, зокрема:
  • аналіз  навчальних  досягнень  учнів  та  їх  динаміка;
  • перспективи  розвитку  дистанційної  освіти  в  ліцеї;
  • проблеми  використання  інформаційних  технологій  в  освітньому  процесі;
  • про  психологічну  адаптацію  новоприбулих  учнів;
  • визначення  профільних  дисциплін  старшої  школи  та  предметів, які  вивчаються  поглиблено  в  основній  школі;
  • схвалення  освітньої  програми  ліцею;
  • підвищення  кваліфікації  педагогічних  працівників;
  • про  вивчення  системи  внутрішнього  забезпечення  якості  освіти;
  • організація  роботи  за  екстернатною  формою  навчання;
  • схвалення  Положення  про  академічну  доброчесність  в  ліцеї;

В  цілому  можна  стверджувати, що  педагогічна  рада  ліцею  є  дієвим  органом, який  забезпечує  стратегію  та  поточне  функціонування  ліцею. Рішення  педагогічної  ради  затверджуються  наказом  директора.

  1. Режим  роботи  ліцею  «Універсум»  є  5-денним. Розклад  навчальних  занять  розроблений  із  урахуванням  інтересів  учнів. Навантаження  учнів  розподіляється  рівномірно  за  днями  тижня. Останні  уроки, як  правило, це  фізична  культура, Захист  Вітчизни  та  інші  предмети, які  не  потребують  значного  розумового  навантаження. Опитування  учнів  засвідчило, що 72 %  учнів  задовольняє  розклад  уроків.
  2. Комплектація  класів, зарахування, відрахування, переведення та випуск учнів ліцею  здійснюються в установленому порядку. З  цією  метою  в  ліцеї  розроблений  Порядок  зарахування, відрахування  та  переведення  учнів  до  ліцею  «Універсум», схвалений  педагогічною  радою  ліцею, протокол  № 4  від  10.05.2018.  Відповідно  до  даного  Порядку  приймання  дітей  до  ліцею  здійснюється на  конкурсній  основі. Конкурс  складається  із  співбесіди  на  перевірку  загального  розвитку  дитини  та  математики  і  української  мови (диктант). Інформація  про  конкурсне  прийняття  оприлюднюється  на  сайті  ліцею  та  в  соціальних  мережах. Порядок  вступу  до  ліцею, переведення  учнів, конкурсні  завдання  були  розглянуті    та  схвалені  на  засіданнях  педагогічної  ради  (Протоколи  № 8  від  09.06.2018, № 7  від  17.05.2018, № 2  від  23.02.2018, № 1  від  10.01.2018).Це  свідчить  про  значну  увагу  в  ліцеї  до  питань  прийняття, переведення  та  випуску  учнів.
  3. В  ліцеї  переважає  класно – урочна  форма  організації  освітнього  процесу. За  побажанням  батьків  і  дітей  існує  практика  здвоєних  уроків. У  рамках  дослідницько – експериментальної  роботи  відбувається  впровадження  елементів  змішаного  та  дистанційного  навчання. Для  цього  використовуються інтерактивні  платформи  http://cbe.kubg.edu.ua/ та  Google Classroom. На  жаль, через  переважання  класно – урочного  підходу, не  дозволяє  у  повній  мірі  використовувати  змішане  навчання. З  цієї  причини  змішане  навчання  реалізується  через  технологію перевернутого  навчання. Елементи  змішаного  навчання  у  своїй  педагогічній  діяльності  використовують  вчителі  географії, економіки, української  мови, англійської  мови, математики. Освітній  процес  з  учнями – екстернами  відбувається  через  дистанційне  навчання  з  використанням  Google  Classroom. Основним  завданням  тут  є  розвиток  методики  розроблення  електронних  освітніх  ресурсів. Дані  питання  розглядались  на  засіданнях  педагогічної  ради, нарадах  при  директорові, засіданнях  методичних  об’єднань.
  4. Керівництво  ліцею  постійно  працює  над  раціональним  добором  педагогічних  працівників. За  підсумками  атестації  підвищується  якісно – кваліфікаційний  склад  учителів. Інструмент  рейтингування  учителів  використовується  для  ротації  педагогічних  кадрів. Здійснюється  щорічний  аналіз  кваліфікаційного  складу  педагогічних  працівників, на  основі  якого  приймаються  управлінські  рішення  та  вибудовується  стратегія  розвитку  ліцею.  Зокрема, рішення  про  запровадження  поглибленого  вивчення  окремих  предметів  та  профільне  вивчення  предметів, приймається, у  першу  чергу, під  впливом  наявного  кваліфікаційного  складу  педагогів.

 

 

Дані  діаграми  наочно  ілюструють, що  за  останні  п’ять  років, якісно – кваліфікаційний  склад  ліцею  неухильно  зростає.

  1. Керівництво  ліцею  організовує  процес  атестації  педагогічних  працівників  у  відповідності  до  нормативних  документів. Процес  атестації  педагогічних  працівників  розпочинається  зі  створення  атестаційної  комісії, яку  своїм  наказом  затверджує  директор. Директор  подає  до  атестаційної  комісії  список  педагогічних  працівників, які  підлягають  атестації. Атестаційна  комісія  розробляє  графік  проходження  атестації   та  затверджує  індивідуальні  плани  проходження  атестації  педагогічних  працівників. Ліцей  використовує  як  мотивуючий  чинник  практику  позачергової  атестації  педагогічних  працівників. З   2013  року  сім  педагогічних  працівників  пройшли  атестацію  позачергово. Педагогічні  працівники, які  підлягають  атестації, виступають  перед  педагогічним  колективом  з  творчими  звітами, на  яких  презентують  свої  досягнення  у  міжатестаційний  період  та  роботу  над  науково – методичною  проблемою, над  якою  вони  працювали. Науково – методична  проблема  педагогічного  працівника, який  атестується, відповідає  стратегічним  напрямам  роботи  ліцею  та  є  прикладною  і  актуальною.
  2. В  ліцеї  з  2014  року  здійснюється  дослідницько – експериментальна  робота  за  темою  «Упровадження  елементів  дистанційного  навчання  школярів  у  ЗНЗ  міста  Києва», затверджена  наказом  Департаменту  освіти  і  науки, молоді  та  спорту виконавчого  органу  Київської  міської  ради (Київська  міська  державна  адміністрація)  від  22.04.2014  № 272. На  стадії  формувального  етапу  дослідницько – експериментальної  роботи  тематика  роботи  зсунулась  до  впровадження  елементів  змішаного  навчання. В  ході  дослідницько – експериментальної  роботи  вчителями  підготовлено  71  електронний  освітній  ресурс, впроваджена  технологія  перевернутого  навчання, проведене  анкетування  учнів, яке  представлене  в  таблиці:

 

 

 

Питання

Класи

9

10

11

так

частково

так

частково

так

частково

1

Чи  подобаються  тобі  уроки  за  технологією  «перевернутого»  навчання?

40%

53%

41%

54%

38%

54%

2

Чи  зрозумілим  є  зміст освітніх  ресурсів, викладених  для  самостійного  опрацювання?

63%

27%

77%

18%

85%

15%

3

Чи  існує  можливість  самостійно підготуватись  до уроку?

57%

40%

82%

18%

62%

30%

4

Наскільки  складними  є  освітні  ресурси, що  розміщуються  на  платформі?

Дуже  складні  0%

Серед. складн.

86%

Дуже  склад.

5%

Серед. складн.

64%

Дуже  склад.

0%

Серед. складн.

85%

5

Який  урок  кращий  для  засвоєння  матеріалу?

Традиц.

40%

Інерсн.

60%

Традиц

45%

Інверс.

55%

Традиц

52%

Інверсн

48%

6

Чи  є  зручною для  роботи  інтерактивна  платформа?

47%

46%

41%

54%

54%

38%

7

Чи  впливають  розміщені  навчальні  ресурси  на  підвищення  твого  інтересу  до  навчання?

30%

57%

36%

41%

15%

31%

 

З  таблиці  видно, що   робота  за  технологією  «перевернутого»  навчання  в  цілому  позитивно  сприймається  учнями. Дана  технологія  сподобалась  цілковито  або  частково  93%  учням  ліцею.  Освітні  ресурси, які  готувались  учителями  і  розміщувались  на  інтерактивній  платформі  є  переважно  зрозумілими. Більшість  учнів  відповіла  ствердно  на  питання  про  можливість  самостійної  підготовки  до  уроку. В  цілому  освітні  ресурси  є  для  учнів  нескладними. Якщо  порівнювати  інверсний  урок  з  традиційним, то  від  48  до  60%  учнів  відповіли, що  інверсний  є  кращим  для  засвоєння  навчального  матеріалу. Можливо  це  не  так  багато, але  тут, мабуть, впливає  стереотипність  сприйняття  нового  та  необхідність  більше  працювати  під  час  інверсного  уроку. Схвально  в  цілому  учні  відгукнулись  і  про  інтерактивну  платформу, з  якою  вони  працювали.

Резюме:

В  цілому  можна  стверджувати, що  в  ліцеї  налагоджена  системна  робота  управлінської  діяльності. Це  дає  можливість  адміністрації  ліцею  мати  безпосередній  вплив  на  якість  освітньої  діяльності. Окремі  компоненти  системи  управлінської  діяльності, на  жаль, є  різнорівневими.

В  ліцеї   наявний  структурований  річний  план  роботи. Структура  річного  плану  роботи  відповідає  системі  внутрішнього  забезпечення  якості  освітньої  діяльності  і  освіти  в  ліцеї. Це  підвищує  функціональність  плану. Проте  залишає  бажати  кращого  рівень вимірюваності  окремих  заходів.  Тому  пропонується  в  структуру  плану   додати  колонку  «Індикатори  та  інструменти  вимірювання». Це  дало  б  змогу  чітко  розуміти, як  реалізувати  ті  чи  інші  заходи, розуміти, наскільки  вони  виконані  та  якими  інструментами  можна забезпечити  виконання  і  вимірюваність  запланованих  заходів.

В  ліцеї  працює  система  розроблених  моніторингів. Проте,  в  основному, вони  стосуються  вимірювання  якості  навчальних  досягнень  учнів. Крім  цього, ми  маємо  запровадити  моніторинги, які  охоплюють  інші  напрями  освітньої  діяльності. Дієвим  інструментом  для  цього  є  опитування  учасників  освітнього  процесу.

В  ліцеї  вже  багато  років  розробляється  рейтинг  вчителів  на  основі  опитування  учнів, у  якому  вони  висловлюють  своє  ставлення  про  різні  аспекти  роботи  педагогів. Даний  рейтинг  показав  свою  високу  інформативність  і  функціональність.   На  основі  його  можна  робити  висновки  про  педагогічну  майстерність  вчителя, наявність  системи  оцінювання  навчальних  досягнень, виявити  наявні  і  потенційні  конфлікти  між  вчителем  і  учнями. У  2018/2019  навчальному  році  буде  розпочато  розроблення  ще  одного  інструменту  на  основі  вчительського  рейтингу. Це  так  званий індекс  педагогічної  майстерності.

Ліцей  залучений  до  дослідно – експериментальної  роботи  регіонального  рівня. Тема  ДЕР  є  досить  актуальною  і  прикладною. Але  потребує  залучення  більшої   кількості  педагогічних  працівників  до  ДЕР.

Рекомендації:

  1. В  річному  плані  роботи  для  кращої  його  функціональності  та  інформативності  потрібно  передбачити  наявність  індикаторів  вимірюваності  тих  чи  інших  запланованих  заходів.
  2. Розробити  інструменти  моніторингів  усіх  напрямів  освітньої  діяльності  ліцею.
  3. Переглянути  і  конкретизувати  управлінські  рішення  за  результатами  моніторингів  навчальних  досягнень  учнів.
  4. Розробити  форму  спостереження  за  відвідуванням  навчального  заняття  та  оприлюднити  її  та  використовувати, також, для  взаємооцінювання  та  самооцінювання  вчителів.
  5. Переглянути  розподіл  посадових  обов’язків  адміністрації  ліцею.
  6. При  розробці  розкладу  уроків  враховувати  можливість  впровадження  інших  організаційних  форм  освітнього  процесу.

 

3.2.         ОЦІНЮВАННЯ  ОСВІТНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА  ЛІЦЕЮ

  1. В  ліцеї   залишається  проблематичним  облаштування  території  з  урахуванням  доступності  та  універсального  дизайну. На  жаль, до  ліцею  практично   не  можуть  потрапити  дорослі  і  діти  з  обмеженими  фізичними  властивостями.
  2. Учасники  освітнього  процесу  систематично  ознайомлюються  з  правилами  безпеки  життєдіяльності  та  поводження  в  умовах  надзвичайних  ситуацій. В  ліцеї  кожного  року  проводиться  тиждень  безпеки  життєдіяльності  та  день  цивільного  захисту, у  ході  якого  відпрацьовуються  правила  поводження  особового  складу  ліцею  в  умовах  надзвичайних  ситуацій. Працівники  ліцею  вчасно  і  в  повному  обсязі  отримують  вступний    та  поточний  інструктажі. Завідувачі  кабінетами  підвищеного  ризику  отримують  відповідні  інструкції. Але  в  ліцеї  практично  не  перевірялись  знання  і  навички  дій  педагогічних  працівників  під  час  надзвичайних  ситуацій. День  цивільного  захисту, в  основному, спрямований  на  відпрацювання  реагування  учнів  на  виникнення  надзвичайних  ситуацій.
  3. Потрібно  констатувати, що  дизайн  навчальних  приміщень  не  є  функціональним  і  мотивуючим  до  навчання. Цьому  сприяють  як  суб’єктивні, так  і  об’єктивні  чинники.
  4. Педагогічні  працівники  недостатньо  обізнані  з  правилами  реагування  в  результаті  травмування  або  погіршення  самопочуття  учнів. Інструктажі  з  цього  питання  проводяться формально  і не  в  повній  мірі.
  5. Ліцей  має  в  достатній  кількості  навчальне  обладнання  для  кабінетів  фізики, хімії, інформатики. У  всіх  вказаних  кабінетах  в  наявності  інтерактивні  дошки. У  2017/2018  навчальному  році  кабінети  фізики  і  біології  були  забезпечені  необхідним  навчальним  обладнанням.
  6. Через  ряд  обставин  бібліотека  в  ліцеї  не  може  виконувати  функцію  інформаційного  центру. Приміщення, яке  виділено  під  бібліотеку, замале, відсутні  умови  для  зберігання  літератури. Про  виконання  освітньої  функції  бібліотеки  мова  взагалі  не  йдеться.
  7. Свою  функцію  у  повній  мірі  виконує  харчоблок  ліцею. Їдальня  розрахована  на  25  посадочних  місць. Асортимент  продукції  їдальні  має  сертифікати  якості. Їжа, яка  готується  в  їдальні  ліцею, досить  смачна. За  результатами  опитування  батьків  ми  маємо  рівень  задоволеності  харчоблоком  ліцею – 92%. Постійно  моніториться  санітарно – гігієнічний  стан  харчоблоку. Здійснюється  моніторинг  тижневого  меню  та  якості  приготованої  їжі, наявності  сертифікатів  якості  та  строків  використання  продуктів. Проблемою  залишається  невелика  площа  кімнати  прийому  їжі. Відчувається дискомфорт  у  цьому  аспекті  серед  ліцеїстів. Тож  ліцею  потрібно  вирішувати  дану  проблему.
  8. Одним  із  важливих  видів  освітніх  ресурсів  є  інформаційні  ресурси. Основною  складовою  інформаційних  ресурсів  є  ресурси  мережі Інтернет. В  ліцеї  існує  вільний доступ  до  мережі, у  том у числі, бездротової. Це  дозволяє  використовувати  у  повній  мірі  необхідні  навчальні  ресурси. На  жаль,  недостатня  робота  проводиться  з  учнями  щодо  безпечного  використання  мережі. 82%  опитаних  учнів  відповіли, що  ніяка  робота  з  даного  питання  не  проводилась.
  9. В  ліцеї  проводиться  політика  запобігання  булінгу  і  мобінгу.  Вона  включає  в  себе  розгляд  цих  проблем  на  нараді  при  директорові  і  засіданнях  педагогічної  ради, наказах  директора  ліцею, проведення  післяурочних  заходів, класних  та  виховних  годин, батьківських  зборах.  До  політики  запобігання  булінгу  і  мобінгу  активно  залучаються  представники  учнівського  самоврядування. З  даної  проблематики  проводяться  семінари.
  10. В  ліцеї  наявні  розроблені  правила  поведінки  учнів  під  час  освітнього  процесу. 56%  ліцеїстів  отримали  інформацію  про  правила  поведінки. Це  недостатній  показник.
  11. Робота  практичного  психолога  в  ліцеї  спрямована  на  забезпечення  сприятливого  психологічного  клімату  та  запобігання  негативним  ситуаціям  у  взаємовідносинах  між  учасниками  освітнього  процесу. У  своїй  діяльності  психологічна  служба  тісно  співпрацює  з  керівництвом  ліцею  та  класними  керівниками.   Систематично  надаються  консультації  учасникам  освітнього  процесу  з  проблем  адаптації, булінгу, мобінгу, особистісного  розвитку  та  інших  проблем.
  12. В  ліцеї  культивується  повага  до  прав  людини  та  здійснюється  протидія  до  будь-яких  форм  дискримінації  за  різними  ознаками. Ця  політика  забезпечується  через  проведення  бесід  з  учнями, проведення  тематичних  післяурочних  заходів, наскрізного  процесу  виховання. Про  проведену  роботу  щорічно  звітується  заступник  директора  з  виховної  роботи.
  13. Важливим  аспектом, який  впливає  на  якість  освіти  в  ліцеї, є  забезпечення  адаптації  учнів  і  учителів  до  освітньої  діяльності  в  ліцеї. Адаптація  учнів  забезпечується  через  проведення  тематичних  інформаційних  квестів, спостереженням  за  їх  роботою  у  перші  тижні  навчання  в  ліцеї. Адаптація  молодих  учителів  здійснюється    через  використання  інституту  наставництва  в  структурі  методичних  об’єднань. Результати  адаптаційного  процесу  прослідковуються  практичним  психологом  шляхом  опитування  та  розглядаються  на  нарадах  при  директорові.

 

Резюме:

  • залишає  бажати  кращого  облаштування  приміщення  з  урахуванням  універсального  дизайну  та  доступності;
  • в  ліцеї, в  цілому, налагоджена  робота  із  запобігання  та  реагування  на  виникнення  надзвичайних  ситуацій;
  • дизайн  приміщень  ліцею  не  можна  назвати  функціональним  та  мотивуючим  до  навчання;
  • ліцей, в  основному, забезпечений  навчальним  обладнанням. У  першу чергу, це  стосується  навчальних  кабінетів (лабораторій);
  • бібліотека  ліцею  не  виконує  своїх  функцій  інформаційно – методичного  центру;
  • у  повній  мірі  свою  функцію  виконує  харчоблок  ліцею, хоча  приміщення  для  прийому  їжі  недостатнє  за  площею;
  • в  ліцеї  налагоджений  безперешкодний  та  безпечний  доступ  до  мережі  Інтернет, проте  не  проводиться  робота  серед  учнів  з  безпечного  використання  мережі;
  • в  ліцеї  розроблена  і  реалізується  політика  з  булінгу  і  мобінгу;
  • в  ліцеї  наявні  розроблені  правила  поведінки  учнів  під  час  освітнього  процесу, проте  у  повній  мірі  ознайомлені  з  ними  лише  половина  учнів  ліцею;
  • у  повній  мірі  виконує  свої  функції  психологічна  служба  ліцею;
  • в  ліцеї  здійснюється  протидія  за  будь-якими  формами  дискримінації;
  • важлива  і  суттєва  робота  в  ліцеї  проводиться  для  адаптації  новоприбулих  учнів  і  працівників.

 

Рекомендації:

  1. Облаштувати  вхід  до  приміщень  ліцею  для  людей  з  обмеженими  фізичними  можливостями.
  2. Здійснювати  роботу  щодо  розвитку  універсального  дизайну  в  приміщеннях  і  на  подвір’ї  ліцею.
  3. Подвір’я  ліцею  не  пристосоване  для  навчальної  діяльності  і  занять  спортом. Його  не  можна  назвати  безпечним.
  4. Здійснювати  роботу  щодо  облаштування  бібліотеки  як  інформаційно – методичного  центру.
  5. Збільшити  площу  приміщення  для  прийому  їжі.
  6. Інформувати  усіх  учнів  ліцею  про  розроблені  правила  поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3.         ОЦІНЮВАННЯ  ПЕДАГОГІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ПЕДАГОГІЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ

  1. Учителі  ліцею застосовують компетентнісний підхід  у  викладанні та використовують різні форми і методи проведення навчальних занять, які спрямовані на творчий розвиток учнів, їх самостійну і аналітичну роботу. Оцінювання  викладацької  діяльності  учителів  відбувається, в  основному, через  відвідування  керівництвом  ліцею  навчальних  занять. За  підсумками  відвідування  складається  висновок, учителі  здійснюють  самоаналіз  проведеного  навчального  заняття. Важливо  розробити  єдину  форму  для  оцінювання  навчального  заняття. Це  допоможе  здійснити  адекватну  оцінку  роботи  вчителя  за  єдиними  вимогами, дозволить  здійснювати  самоаналіз  вчителю  та  допоможе  у  взаємовідвідуваннях  навчальних  занять  вчителів.

Також  в  ліцеї  на  основі  опитування  учнів  розроблений  індекс  педагогічної  майстерності  вчителів. Цей  показник  є  допоміжним  в  оцінюванні  роботи  педагога. Він  розраховується  за  формулою:

 

, де

І – індекс  педагогічної  майстерності;

X – уміння  вчителя  донести  зміст  предмету  до  учня;

Y – знання  учителем  свого  предмету;

Z -  коефіцієнт  комфортності  учня  у  спілкуванні  з  учителем;

D – коефіцієнт  справедливості  оцінювання  навчальних  досягнень.

Даний  індекс  може  змінюватись  у  значеннях  від  1  до  14.

За  результатами  підрахунку  індекс  педагогічної  майстерності  коливається  від  8,89  до  13,72. Це  свідчить  про  достатньо  високий      рівень  педагогічної  майстерності  вчителів  ліцею. Впадає  в  око  відсутність  будь-якої  залежності  між  індексом  педагогічної  майстерності  і  кваліфікаційною  категорією  вчителя. Коефіцієнт  кореляції  за  цими  показниками  склав  усього  0,04.

  1. Потрібно  констатувати, що  закінчений  цикл  у  розробленні  індивідуальної  освітньої  траєкторії  учня  в  ліцеї  відсутній.  Є  фрагментарна  робота  у  цьому  напрямі, який  можна  назвати. скоріше, індивідуальним  підходом  до  окремих  учнів  через  різні  причини – хвороба, приїзд  учня  з  іншої  країни. Дане  питання  розглядалось  на  нараді  при  директорові, але  жодного  рішення  прийнято  не  було. Елементи  персоніфікованого  підходу  до  учнів  застосовувались  також  в  рамках  дослідно – експериментальної  роботи, де  використовувалась  технологія  змішаного  навчання.
  2. В  ліцеї  забезпечується  наскрізний  процес  виховання, тобто  виховання  охоплює  усі  аспекти  освітнього  процесу, а  не  обмежується  лише  роботою  класного  керівника, проведенням  виховних  годин  та  післяурочних  заходів. Наскрізний  процес  виховання  вивчається, в  основному, шляхом  відвідування  навчальних  занять, за  результатами  якого  складається  висновок  та  здійснюється  самоаналіз  вчителя  проведеного  навчального  заняття. Потрібно  зазначити, що  всі  вчителі  використовують  зміст  предмету (курсу)  як  виховний  аспект. На  уроках  виховуються  загальнолюдські  цінності  та  почуття  патріотизму. Значна  увага  звертається  на  післяурочні  заходи, які  роблять  виховний  процес  системним в  ліцеї. Виховний  процес  не  буде  якісним, якщо  він  не  грунтується  на  власному  прикладі  вчителя. На  жаль, не  всі вчителі  в  ліцеї   можуть  виховувати  учнів  на  власному  прикладі.
  3. Вчителі  ліцею  планують  та  прогнозують  свою  роботу. Це  відбувається  через  розроблення  ними  календарно – тематичних  планів. Зміст  календарно – тематичних  планів  має  передбачати  оволодіння  учнями  ключовими  компетентностями  та  забезпечувати  навчальний  зміст  предмету  (курсу). До  початку  навчального  року  в  ліцеї  видається  наказ  про  розроблення  календарно – тематичних  планів. Плани  погоджуються  на  засіданнях  методичних  об’єднань  та  перевіряються  заступником  директора  на  відповідність  їх  освітній  програмі  ліцею. Потрібно  зазначити, що  форму  ведення  календарно – тематичних  планів  обирає  сам  вчитель, в  ліцеї  відсутні  будь-які  вимоги  щодо  уніфікації  планів. Перевірка  календарно – тематичних  планів  засвідчила  їх  високий  рівень  і  відповідність  Державному  стандарту  загальної  середньої  освіти  у  всіх  без  винятку  вчителів  ліцею. Але  проблемою  залишається  невиконання  термінів  підготовки  календарно – тематичних  планів  у  відповідності  до  наказу.
  4. Залишається  проблемною  в  ліцеї  і  сформованість  системи  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів. Учителі  використовують, наразі, критерії  оцінювання, розроблені  МОН  України (Наказ  МОН  України  від  05.05.2008  № 371 «Про  затвердження  критеріїв  навчальних  досягнень  учнів  у системі  загальної  середньої  освіти»  та наказ  МОНмолодьспорт  України  від  13.04.2011  № 329  «Про  затвердження  Критеріїв  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів (вихованців)  у  системі  загальної  середньої  освіти»). Очевидно, що   орієнтуючись  на  специфіку  роботи  вчителя, планування  та  прогнозування  своєї  діяльності, освітню  програму. В  цілому  ми  маємо  наявні  критерії  оцінювання  навчальних  досягнень  предметів  та  курсів. Але  є  проблеми  в  оприлюднені  критеріїв  оцінювання. Не  завжди  інформація  про  критерії  оцінювання  доноситься  до  батьків. Не  завжди  розуміють  критерії  оцінювання  учні. Ряд  учителів  працюють  над  науково – методичною  проблемою  із  розробки  критеріїв  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів. Не  всі  вчителі  використовують  критерії  оцінювання, розроблені  на  основі  компетентнісного  підходу. Доводиться  констатувати, що  система  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  в  ліцеї  відсутня  через  проблеми  із  оприлюднення  критеріїв  оцінювання.
  5. З  метою  оцінити  надійність  системи  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів, які  використовують  учителі  в  ліцеї  використовується  аналіз  кореляційної  залежності  між  результатами  ДПА, внутрішніх  моніторингів  із  підсумковим  оцінюванням  учнів. Ми  простежили  залежність  між  результатами  ДПА  і  внутрішніх  моніторингів  і  підсумковим  оцінюванням. Можна  навести  деякі  результати:
  • в 9-х  класах  кореляційна  залежність  між  результатами  ДПА  і  підсумковим  річним  оцінюванням  учнів  склала  від  0,70  до  0,91, що  свідчить  про  об’єктивність  підсумкового  оцінювання;
  • в  11-х  класах  кореляційна  залежність  між  результатами  ДПА  і  підсумковим  річним  оцінюванням  учнів  склала  від  0,78  до  0,91;

У  2018/2019  навчальному році  в  ліцеї  проведено  ряд  внутрішніх  моніторингів, за  результатами  яких  буде  зроблений  аналіз  навчальних  досягнень  учнів. Розраховані  коефіцієнти  кореляції  між  результатами  моніторингів  і  підсумковим  оцінюванням  навчальних  досягнень  І  семестру. Їх  результати:

  • 8-А  клас, українська  мова – 0,85;
  • 8-Б  клас, українська  мова – 0,91;
  • 9-А  клас, українська  мова – 0,65; математика – 0,82;
  • 9-Б  клас, українська  мова – 0,91;
  • 10-А  клас – українська  мова – 0,82; всесвітня  історія – 0,55; історія  України – 0,57;
  • 10-Б  клас – українська  мова – 0,73; всесвітня  історія – 0,43; історія  України – 0,51;
  • 10-В  клас – математика – 0,72; всесвітня  історія – 0,66; історія  України – 0,67.

Отримані  результати  свідчать  про  переважання, в  цілому, адекватної  і  надійної  системи  оцінювання  в  ліцеї.   Але  потребують  уваги  підходи  до  оцінювання  навчальних  досягнень  з  української  мови  у  9-А  класі (0,65), історії (коефіцієнт  кореляції  склав  від  0,43  до  0,67).

  1. В  ліцеї  здійснюється  системний  процес  підвищення  професійної  майстерності  та  атестації  педагогічних  працівників. Педагогічні  працівники  вчасно  проходять  курсову  перепідготовку, підвищують  свою  педагогічну  майстерність  та  проходять  чергову  атестацію. В  основному  підвищення  кваліфікації  педагогічних  працівників  ліцею  відбувається  на  базі  Інституту  післядипломної  педагогічної  освіти  Київського  університету  імені  Бориса  Грінченка. Поступово  педагогічні  працівники  підвищують  свою  майстерність  і  в  інших  організаційних  формах. Це  і  відвідування  різноманітних  тренінгів, он-лайн  курсів, участь  у  конференціях, вебінарах  тощо. Проте  процес  використання  різноманітних  форм  підвищення  педагогічної  майстерності  відбувається  дуже  повільно. Тільки  окремі  педагогічні  працівники  пройшли  важливі  і  цікаві  спецкурси   на  платформі  «Prometheus». Якщо  говорити  про  активну  участь  педагогічних  працівників  у  семінарах  і  конференціях, то  можна  згадати  лише  вчителів  методичного  об’єднання  іноземних  мов. Тобто  педагогічним  працівникам  ліцею  потрібно  активніше  використовувати  різні  організаційні  форми  підвищення  педагогічної  майстерності. Негативним  є  також  те, що  підвищення  кваліфікації  відбувається, в  основному, у  рік  атестації  педагогічного  працівника, а  не  розподілене  протягом  п’яти  років  між атестаційного  періоду.

Ліцей  використовує  з  метою  матеріального  та  морального  заохочення  інструмент  позачергової  атестації  педагогічних  працівників. За  останні  три  роки  п’ятьом  педагогічним  працівникам  присвоєні  кваліфікаційні  категорії  позачергово.

  1. Педагогічні  працівники  ліцею  залучаються  до  інноваційної  і  дослідно – експериментальної  роботи. Як  уже  зазначалось  вище (див. напрям  «Оцінювання  ефективності  управлінської  діяльності  в  ліцеї»), дослідно – експериментальна  робота  ліцею  присвячена  впровадженню  в  освітній  процес  дистанційних, змішаних  технологій, перевернутого  навчання. В  дослідно – експериментальній  роботі  беруть  участь  вчителі  географії, економіки, української  мови  і  літератури, математики. Причому  результати, отримані  в  дослідно – експериментальній  роботі, активно  впроваджуються  в  практику  освітнього  процесу  в  ліцеї. Вчителями  створені  електронні  освітні  ресурси, інтерактивні  інтернет  платформи  використовуються  для  розміщення  навчального  матеріалу, домашніх  завдань. За  допомогою  дистанційних  технологій  навчання  відбувається  комунікація  з  учнями, які  перебувають  на  довготривалому  лікуванні. Також  дистанційне  навчання  застосовується  у  роботі  з  екстернами. За  результатами  етапів  дослідно – експериментальної  роботи  педагогічні  працівники  готують  публікації, виступають  з  творчими  звітами  в  ліцеї  і  на  рівні  району. З  даної  проблематики  на  базі  ліцею  проведений  «семінар – педагогічна  майстерня»  для  заступників  директорів  Шевченківського  району.
  2. Педагогічні  працівники  ліцею  залучаються  у  якості  освітніх  експертів  у  ряді  проектів. Насамперед  потрібно  згадати  про  експертну  роботу  в  УЦОЯО. Наші  вчителі  здійснюють  експертизу  тестових  завдань  математики, української  мови  і  літератури, географії, є  авторами  тестових  завдань  з  названих  предметів. Учителі  української  мови  і  літератури  беруть  участь  у  перевірці  відкритої  частини  ЗНО. Вчителі  хімії  і  біології  залучені  в  якості  освітніх  експертів  для  розроблення  навчальних  кейсів  в  рамках  районного  проекту  з  розвитку  STEM- освіти. Також  педагогічні  працівники  ліцею  співпрацюють  з  Державною  службою  якості  освіти  та  Київською  освітньою  агенцією.  Усього  до  експертної  роботи  залучені  вісім  педагогічних  працівників  ліцею. Це  25%  усіх  педагогічних  працівників  ліцею, а, отже, ознака  високого  рівня  якості  освітньої  діяльності  у  цьому  аспекті.
  3. Педагогічні  працівники  ліцею  розробляють  власний  освітній  продукт  у  вигляді  розробок, публікацій, сценаріїв  тощо. Розробки  педагогічних  працівників  публікуються  на  сайті  ліцею, інших  інтернет – ресурсах, фахових  виданнях. Успішно  у  цьому  плані  працюють  вчителі  географії  та  іноземних  мов, які  мають  ряд  якісних  методичних  розробок. Ряд  педагогів  готують  публікації  і  розробки  тільки  у  рік  чергової  атестації. За  останні  три  роки  у  фахових  виданнях  з’явилось  три  публікації  у  фахових  виданнях. Це  недостатньо  для  нашого  закладу  освіти. У  2018/2019 н. р.  створено  і  оприлюднено  вчителями  ліцею  десять  інформаційних  освітніх  ресурсів. Своєрідний  коефіцієнт  освітніх  ресурсів, тобто  відношення  оприлюднених  освітніх  ресурсів  до  кількості  педагогічних  працівників  становить  31%, що  не  є  показником  високого  рівня.
  4. Важливим  для  сучасного  освітнього  процесу  є  володіння  і  використання   інформаційно – комунікативних  технологій. Адже  за  допомогою  ІКТ  здійснюється  комунікація  між  учасниками  освітнього  процесу, застосовується  дистанційне, перевернуте  і  змішане  навчання, змінюються  підходи  у  подачі  навчального  матеріалу, можливість забезпечити  творчу  роботу  учням. За результатами  спостереження  ми  маємо  такі  результати:

Кількість  педагогічних  працівників

Володіють  ІКТ  на  рівні  впевненого  користувача  і  використовують  в  освітньому  процесі

Володіють  і  частково  використовують

Частково  володіють  і  не  використовують

Не  володіють  навичками  ІКТ

32

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

%

15

47

9

28

4

13

4

12











 

Таким  чином, в  ліцеї  75%  володіють  ІКТ  і  використовують  або  частково  використовують  їх  в  освітньому  процесі. Це  показник, який  не  може  вважатись  достатнім.

  1. Доводиться  констатувати, що  не  всі  педагогічні  працівники  послуговуються  державною  мовою  під  час  освітнього  процесу, а  деякі  використовують  російську  мову  навіть  під  час  проведення  навчального  заняття. Це  є  неприпустимим  та  є  порушенням  Закону  України  «Про  освіту». Потрібно  у  найкоротший  час  змінити  ставлення  окремих  вчителів  до  дотримання  єдиного  мовного  режиму.
  2. У  процесі  оцінювання  педагогічної  діяльності  значна  увага  приділяється  такій  складовій  освітнього  процесу, як  взаємовідносини  педагогічних  працівників  і  учнів. Ці  відносини  мають  грунтуватись  на  засадах  партнерства  і  діалогу. Вчитель  ні  в  якому  разі  не  повинен  обмежувати  учня  у  висловлюванні  власної  думки  та  відстоюванні  свого  бачення  на  процес  і  об’єкт.

В  ліцеї  в  цілому  складаються  партнерські  відносини  між  педагогічними  працівниками  і  учнями. Вчителі  надають  учням  всебічну  допомогу, завжди  реагують  на  питання  учнів, надаючи  індивідуальні  або  групові  консультації. Але  опитування  учнів  засвідчило, що  тільки  28%  учнів, які  звернулись  за  допомогою  до  вчителів, отримали  її. Наразі  ми  маємо  негативний  результат  з  цього  питання  і  ліцею  є  над  чим  працювати.

  1. Якість  освіти  неможлива  без  комунікування  педагогічних  працівників  з  батьками  та  отримання  від  них  зворотнього  зв’язку. Ця  комунікація  спрямована, насамперед, на  спільний  пошук  шляхів  прогресу  дитини  у  навчанні. Без  комунікування  з  батьками  неможливе  розроблення  індивідуальної  освітньої  траєкторії. Комунікація  з  батьками  відбувається  у  різних  формах – під  час  проведення  батьківських  зборів, індивідуального  спілкування, використання  інтерактивних  інтернет-платформ  тощо. Можна  скати, що  педагогічні  працівники  ліцею  активно  комунікують  з  батьками, активно  залучаючи  їх  до  освітнього  процесу, інформуючи  про  навчальні  досягнення  учнів  та  прогрес  учнів  у  процесі  навчання. Опитування батьків показало, що  76%  батьків  отримують  зворотній  зв’язок  від  педагогів  ліцею. Це  свідчить  про  високий  рівень  взаємної  комунікації  між  батьками  і  педагогічними  працівниками.
  2. Одним  із  аспектів  професійного  зростання  та  самовдосконалення  педагога  є  співпраця  з  колегами. Співпраця  між  педагогічними  працівниками  відбувається  через  діяльність  педагогічної  ради, роботу  методичних  об’єднань. Важливим  є  також  неформальне  спілкування. Командна  робота  в  ліцеї  відбувається, в  основному, в  рамках  методичних  об’єднань  вчителів. Найбільш  успішно  у  цьому  плані  працює  методичне  об’єднання  вчителів  іноземних  мов. 75%  педагогів  ліцею  засвідчили, що  в  ліцеї  створені  умови  для  співпраці  між  педагогами.
  3. Важливим  аспектом  освітньої  діяльності  закладу  освіти  є  дотримання  принципів  і  норм  академічної  доброчесності  як  педагогічними  працівниками, так  і  учнями. Дотримання  норм  академічної  доброчесності   має  бути  наскрізним  в  освітньому  процесі. Вчителі  своїм  прикладом  мають  спонукати  учнів  до  дотримання  норм  академічної  доброчесності. Усі  педагогічні  працівники  в  ході  опитування  зазначили, що  здійснюють  заходи, які  сприяють  дотриманню  учнями  академічної  доброчесності. Разом  з  тим, тільки  37%  учнів  зазначили, що  з  ними  регулярно  проводяться  заходи, спрямовані  на  дотримання  академічної  доброчесності. Це  свідчить  про  те, що  педагогічні  працівники  ліцею  не  зовсім  відповідально  ставляться  до  цього  аспекту  освітнього  процесу. Керівництву  потрібно  негайно  звернути  увагу  на  впровадження  політики  академічної  доброчесності  в  освітній  процес  ліцею.

 

Резюме:

  • Переважна  більшість  учителів  ліцею  здійснюють  викладання  на  високому  науково – методичному  рівні. Індекс  педагогічної майстерності  є  високим  для  більшості  вчителів. Усі  вчителі  застосовують  компетентнісний  підхід  під  час  викладацької  діяльності;
  • В  ліцеї  відсутня  системна  робота  щодо  розроблення  та  впровадження  індивідуальної  освітньої  траєкторії;
  • В  ліцеї  присутні й наскрізний  процес  виховання. Переважна  більшість  вчителів  під  час  проведення  навчальних  занять  звертають  увагу  на  виховну  складову. Проте  не  всі  педагоги  в  умовах  наскрізності  освітнього  процесу  використовують  власний  приклад.
  • Календарно – тематичне  планування  в  ліцеї  розробляється  у  відповідності  до  навчальних  програм  та  компетентнісного  підходу. Календарно – тематичні  плани  готуються  у  визначені  керівництвом  ліцею  строки.
  • В  цілому  ми  маємо  наявні  критерії  оцінювання  навчальних  досягнень  предметів  та  курсів. Але  є  проблеми  в  оприлюднені  критеріїв  оцінювання. Не  завжди  інформація  про  критерії  оцінювання  доноситься  до  батьків. Не  завжди  розуміють  критерії  оцінювання  учні. Доводиться  констатувати, що  система  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  в  ліцеї  відсутня  через  проблеми  із  оприлюднення  критеріїв  оцінювання.
  • В  цілому  прослідковується  надійна  кореляційна  залежність  між  результатами  ДПА  і  ЗНО  та  підсумковим  оцінюванням  учнів  з  предмету (курсу). Є  проблеми  з  історією  (коефіцієнт  кореляції  0,5…0,6).
  • В  ліцеї  здійснюється  системний  процес  підвищення  кваліфікації  та  атестації  педагогічних  працівників. Педагогічні  працівники  вчасно  проходять  курсову  перепідготовку, підвищують  свою  педагогічну  майстерність  та  проходять  чергову  атестацію. Проте  процес  використання  різноманітних  форм  підвищення  педагогічної  майстерності  відбувається  дуже  повільно;
  • В  ліцеї  здійснюється  системний  процес  підвищення  кваліфікації  та  атестації  педагогічних  працівників. Педагогічні  працівники  вчасно  проходять  курсову  перепідготовку, підвищують  свою  педагогічну  майстерність  та  проходять  чергову  атестацію. Педагогічним  працівникам  ліцею  потрібно  активніше  використовувати  різні  організаційні  форми  підвищення  педагогічної  майстерності. Негативним  є  також  те, що  підвищення  кваліфікації  відбувається, в  основному, у  рік  атестації  педагогічного  працівника, а  не  розподілене  протягом  п’яти  років  між атестаційного  періоду.
  • Педагогічні  працівники  ліцею  залучаються  до  інноваційної  і  дослідно – експериментальної  роботи. результати, отримані  в  дослідно – експериментальній  роботі, Активно  впроваджуються  в  практику  освітнього  процесу  в  ліцеї.
  • Вчителями  створені  електронні  освітні  ресурси, інтерактивні  інтернет  платформи  використовуються  для  розміщення  навчального  матеріалу, домашніх  завдань. За  допомогою  дистанційних  технологій  навчання  відбувається  комунікація  з  учнями, які  перебувають  на  довготривалому  лікуванні. Також  дистанційне  навчання  застосовується  у  роботі  з  екстернами.
  • 25%  вчителів  ліцею  залучаються  до  роботи  у  якості  освітніх  експертів. Це  показник  високого  рівня  якості  освітньої  діяльності.
  • педагогічні  працівники  ліцею  не  зовсім  відповідально  відносяться  до  впровадження  політики  академічної  доброчесності  в  освітній  процес  ліцею.

 

 

Рекомендації:

  1. Здійснювати  системну  роботу  із  розроблення  індивідуальної  освітньої  траєкторії  учнів.
  2. Вдосконалювати  роботу  із  розроблення  системи  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів.
  3. Переглянути  систему  оцінювання  навчальних  досягнень  з  історії.
  4. Застосовувати  різноманітні  форми  професійного  зростання  педагогічних  працівників, в  тому  числі  і  для  роботи  з  дітьми  з  ООП. Забезпечувати  підвищення  кваліфікації  протягом  п’ятирічного  періоду.
  5. Розробити  заходи  з  впровадження  політики  академічної  доброчесності  в  освітній  процес  ліцею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4.         ОЦІНЮВАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ

 

  1. Система  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  має  бути  чітка, прозора  і  зрозуміла. Критерії  оцінювання  мають  бути  оприлюднені. В  учнів  не  повинно  виникати  питання  щодо  виставленої  учителем  оцінки. В  ліцеї  оприлюднені  загальні  критерії  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів, затверджені  МОН. Проте  не  стало  системним  інформування  учнів  про  критерії  оцінювання  під  час  вивчення  навчальних  тем, обов’язкових  видів  роботи. Дана  ситуація  поступово  виправляється. Учителі, які  атестуються, обрали  науково – методичну  проблемою  саме  критерії  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів, враховуючи  специфіку  предмету (курсу), контингент  класу, освітню  програму  ліцею  тощо. Але  це  тривалий  процес  і  ми  знаходимось  тільки  на  початку  шляху.
  2. В  ліцеї  відбувається  постійний  аналіз  динаміки  навчальних  досягнень  учнів. Відслідковується  динаміка  протягом  навчального  року, через  результати  навчальних  досягнень  досліджується  адаптація  новоприбулих  учнів, прослідковується  кореляція  між  результатами  державної  підсумкової  атестації, моніторингів  та  річним  оцінюванням  з  предметів  і  курсів. За  результатами  аналізу  динаміки  навчальних  досягнень  приймаються  педагогічні  та  управлінські  рішення. Зокрема, питання  результатів  навчальних  досягнень  кожного  року  розглядається  на  засіданні  серпневої  педагогічної  ради, на  якій  пропонується  аналітична  інформація  щодо  результатів  підсумкового  оцінювання  учнів  та  результатів  ДПА  і  ЗНО. Протягом  першого  семестру  на  засіданні  педагогічної  ради  ліцею  розглядаються  питання  адаптації  новоприбулих  учнів  шляхом  порівняння  річного  оцінювання  та  середнім  балом  цих  учнів  протягом  І  семестру. Але, як  показав  аналіз  протоколів  засідання  педагогічної  ради, в  ліцеї  за  результатами  розгляду  цих  питань  не  приймається  чітких  рішень  управлінського  та  науково – методичного  спрямування.
  3. В  ліцеї  контролюється  дотримання  принципів  академічної  доброчесності  у  ході  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів. На  виставлення  оцінки  не  можуть  впливати  ніякі  інші  чинники, крім  навчальних. Керівництво  ліцею  реагує  відповідним  чином  на  прояви  академічної  недоброчесності  при  виставленні  оцінок. Фіксувались  окремі випадки  упередженого  виставлення  оцінок, але  вони вирішувались  в робочому  порядку.
  4. В  ліцеї застосовується  формувальне  оцінювання  навчальних  досягнень. Формувальне  оцінювання  використовується  для  відстеження  прогресу  учня, його  особистісного  розвитку. Але  даний  вид  оцінювання, за  результатами  опитування  використовують  лише  35%  педагогів.  Питання  про  запровадження  формувального  оцінювання  не  розглядались  на  засіданнях  педагогічної  ради  та  нарадах  при  директорові.
  5. В  ліцеї  досліджується  рівень  задоволеності  учнів  освітнім  процесом  та  тим, як  їхні  досягнення  у  навчанні  оцінюються. Визначається  рівень  задоволеності  через  аналіз  опитування  учнів. Опитування  показало, що  цілком  задовольняють  або  частково  задовольняють  учнів  такі  аспекти  освітнього  процесу:
  • розклад  занять – 72%;
  • комфортність – 73%;
  • безпека – 79%;
  • цікаво  на  уроках – 83%;

Разом  з  тим  39%  учнів  відповіли  що  щодо  них  були  випадки  агресії  або  кепкування  з  боку  адміністрації  ліцею  або  вчителів.

  1. У  ході  наскрізного  процесу  виховання  педагогічні  працівники  розвивають  в  учнів  громадянську  активність  та  ініціативу. З  даного  питання  вивчається  документація  та  опитуються  учні. Результати  оцінювання  показали, що  вчителі  у  процесі  проведення  навчальних  занять  використовують  наскрізно  виховання  учнів, сприяють  до  оволодіння  ключовими  компетентностями.

 

Резюме:

  • в  ліцеї  має  місце  розроблена  система  оцінювання  навчальних  досягнень;
  • в  ліцеї  відбувається  постійний  аналіз  динаміки  навчальних  досягнень  учнів;
  • в  ліцеї  контролюється  дотримання  принципів  академічної  доброчесності  у  ході  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів.
  • в  ліцеї недостатньо  використовується  формувальне  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів.
  • учні  в  цілому  задоволені  освітнім  процесом  в  ліцеї;
  • в  освітньому  процесі  застосовується  наскрізний  процес  виховання.

 

Рекомендації:

  1. Забезпечувати  розроблення  системи  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів;
  2. Приймати  чіткі  управлінські  рішення  та  моніторити  їх  виконання  за  результатами  аналізу  динаміки  навчальних  досягнень  учнів;
  3. Забезпечити  системну  роботу  із  впровадження  формувального  оцінювання  в  системі  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів;
  4. Провести  роботу  зі  зменшення  випадків  агресії  і  кепкування  з  боку  адміністрації  ліцею  та  вчителів  по  відношенню  до  учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  4. ОЦІНЮВАННЯ  РІВНЯ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

На  основі  розробленої  внутрішньої  системи  забезпечення  якості  освітньої  діяльності  і  якості  освіти  в  ліцеї  здійснено  оцінювання  рівня  освітньої  діяльності. Оцінювання  здійснювалось  за  визначеними  МОН  критеріями  для  проведення  інституційного  аудиту. У  Порядку  проведення  інституційного  аудиту  визначені  чотири  рівні  освітньої  діяльності:

  • високий (за  кількісною  шкалою – 4  бали);
  • достатній (3  бали);
  • вимагає  покращення (2  бали);
  • низький (1  бал).

Критерії  оцінювались  за  визначеними  чотирма  напрямами  освітньої  діяльності:

  1. Оцінювання  управлінських  процесів.
  2. Оцінювання  освітнього  середовища.
  3. Оцінювання  педагогічної  діяльності.
  4. Оцінювання  навчальної  діяльності  учнів.

Оцінювання  здійснювалось  за  визначеними  індикаторами, рівень  яких  визначався  як  описовими  характеристиками, так  і  кількісними. Описові  характеристики  переводились  в  кількісну  шкалу, тобто  у  відповідні  бали. За  результатами  самооцінювання  ми  маємо  такі  результати:

 

 

 

 

 

 

КРИТЕРІЇ
оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Напрям оцінювання

Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Критерії оцінювання

1

2

3

1. Освітнє середовище закладу освіти

1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці

1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров'я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників

1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі

1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування

1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти

1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя

1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)

2. Система оцінювання здобувачів освіти

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об'єктивним

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти

2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

2.3.2. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання

2.3.3. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти

3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)

3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)

3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок

3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності

3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти

4. Управлінські процеси закладу освіти

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності

4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми

4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти

4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру

4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

4.3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу

4.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу

4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування

4.4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади

4.4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам

4.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності

4.5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

 

 





 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  5. РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО  ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОСВІТНЬОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

  1. В  річному  плані  роботи  для  кращої  його  функціональності  та  інформативності  потрібно  передбачити  наявність  індикаторів  вимірюваності  тих  чи  інших  запланованих  заходів.
  2. Розробити  інструменти  моніторингів  усіх  напрямів  освітньої  діяльності  ліцею.
  3. Переглянути  і  конкретизувати  управлінські  рішення  за  результатами  моніторингів  навчальних  досягнень  учнів.
  4. Розробити  форму  спостереження  за  відвідуванням  навчального  заняття  та  оприлюднити  її  та  використовувати, також, для  взаємооцінювання  та  самооцінювання  вчителів.
  5. Переглянути  розподіл  посадових  обов’язків  адміністрації  ліцею.
  6. При  розробці  розкладу  уроків  враховувати  можливість  впровадження  інших  організаційних  форм  освітнього  процесу.
  7. Облаштувати  вхід  до  приміщень  ліцею  для  людей  з  обмеженими  фізичними  можливостями.
  8. Здійснювати  роботу  щодо  розвитку  універсального  дизайну  в  приміщеннях  і  на  подвір’ї  ліцею.
  9. Подвір’я  ліцею  не  пристосоване  для  навчальної  діяльності  і  занять  спортом. Його  не  можна  назвати  безпечним.
  10. Здійснювати  роботу  щодо  облаштування  бібліотеки  як  інформаційно – методичного  центру.
  11. Збільшити  площу  приміщення  для  прийому  їжі.
  12. Інформувати  усіх  учнів  ліцею  про  розроблені  правила  поведінки.
  13. Здійснювати  системну  роботу  із  розроблення  індивідуальної  освітньої  траєкторії  учнів.
  14. Вдосконалювати  роботу  із  розроблення  системи  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів.
  15. Переглянути  систему  оцінювання  навчальних  досягнень  з  історії.
  16. Застосовувати  різноманітні  форми  професійного  зростання  педагогічних  працівників, в  тому  числі  і  для  роботи  з  дітьми  з  ООП. Забезпечувати  підвищення  кваліфікації  протягом  п’ятирічного  періоду.
  17. Розробити  заходи  з  впровадження  політики  академічної  доброчесності  в  освітній  процес  ліцею.

 

  1. Забезпечувати  розроблення  системи  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів;
  2. Приймати  чіткі  управлінські  рішення  та  моніторити  їх  виконання  за  результатами  аналізу  динаміки  навчальних  досягнень  учнів;
  3. Забезпечити  системну  роботу  із  впровадження  формувального  оцінювання  в  системі  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів;
  4. Провести  роботу  зі  зменшення  випадків  агресії  і  кепкування  з  боку  адміністрації  ліцею  та  вчителів  по  відношенню  до  учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контактна інформація

Ліцей УНІВЕРСУМ
Україна, 03035, Київ, вул. Політехнічна, 3-а
Тел/факс : (044) 236-1976
e-mail: bobmark_42@rambler.ru, universum95@ukr.net