Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Науково-методична робота - Історія

Вівторок, 16 лютого 2021 08:14 Написав Administrator

 

 

 

 

 

ОНЛАЙН – ЕКСКУРСІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗМІШАНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

 

 

Зелінський Сергій Валентинович

Вчитель історії та правознавства

Спеціаліст вищої категорії

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

ВСТУП                                                                                                                          4-5

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

1. Особливості системи змішаного навчання та проведення                    6-9

онлайн- екскурсій.

1. Матеріали до проведення краєзнавчої екскурсії «Лиса                   10-14

гора – історія та сучасність».

1. Оглядова онлайн-екскурсія територією Лисої гори                             15-17

 

 

ВИСНОВОК                                                                                                                    18-19

 

Список використаних джерел

Додатки

 

 

ВСТУП.

Наш час – це час проблем та можливостей. Сьогодні перед системою освіти усіх країн постають надзвичайні виклики. Всюди використовують вже набутий досвід та намагаються знайти власні перспективні шляхи. Зміни, що відбулися в суспільстві на початку XXI століття, а особливо в складній ситуації 2019-2020 років, призвели до необхідності використання технології змішаного навчання. Відповідно до цього виникла потреба використання новітніх методик, оригінальних підходів та різноманітних форм. Серед них як дуже змістовну та результативну можна визначити практику онлайн-екскурсії.

Актуальність проведення онлайн-екскурсії в сучасному навчальному процесі пояснюється певними обмеженнями в доступі до художніх та історичних цінностей в реальному часі та просторі. А мета екскурсій є надзвичайно важливою, бо завдяки цьому не тільки створюється інформаційне поле з наступною рефлексією, але й формується справжня зацікавленість навчальним матеріалом та бажання самостійно його опрацьовувати.

Основними факторами, що впливають на розвиток освіти сьогодення, є врахування потреб особистості учнів та формування у них різних компетентностей як ключових, так і предметних та життєвих. Відповідно до цього практика онлайн-екскурсій дає можливість:

• збільшити можливості вибору та забезпечити доступ до різноманітної інформації поза межами програмного матеріалу;
• підвищити інтерес учнів до предметів, що вивчаються за рахунок наочності, цікавості, інтерактивної форми подання навчального матеріалу, посилення міжпредметних зв’язків;
• підвищити мотивацію самостійного навчання, розвитку критичного мислення;
• активніше використовувати методи взаємонавчання;
• розвивати навчальну ініціативу, здібності та інтереси учнів;
• створювати установку на безперервну освіту протягом життя.

Найбільш унікальними  є ті онлайн-екскурсії, що створюються разом учителем та учнями по місцях, які вони можуть відвідати офлайн при сприятливих умовах. Особлива зацікавленість у відвіданні певних культурних, історичних, художніх та природніх визначних пам’яток виникає саме завдяки попереднім активним дослідженням, пошуком необхідної для проведення онлайн-екскурсії інформації. Таким чином досягається активізація діяльності учнів, врахування їх індивідуальних інтересів та самостійного бажання навчатися і пізнавати світ.

 

1. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ЗМІШАННОГО НАВЧАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОНЛАЙН-ЕКСКУРСІЙ.

Традиційну та онлайн освіту можна і потрібно поєднувати. Їх гармонійну взаємодію називають змішаним навчанням. Термін «змішане навчання» має різні визначення у літературі. Загалом це поєднання офлайн (або особисто, на місці) та онлайн-навчання у різних пропорціях. Сама концепція з’явилася ще в 1990-х як противага виключно електронному (або онлайн) навчанню, проте досліджувати та впроваджувати її почали лише з 2000-х. В Україні змішана форма навчання почала запроваджуватися з 2019 року. У неї є свої переваги та недоліки у порівнянні як з онлайн навчанням, так і з традиційними звичними формами. Наприклад учні, які навчаються онлайн, не мають  можливості особисто спілкуватись і розвивати навички роботи в команді. Натомість система змішаного навчання дозволяє вирішити цю проблему. Змішане навчання дозволяє використовувати позитивний досвід класичного навчання, доповнюючи його сучасними технологічними інноваціями. Адже використання ІТКТ у змішаному навчанні відкриває широкі можливості для здійснення самостійної роботи учнів під керівництвом учителя, сприяє розвитку самостійної творчої діяльності, стимулює одержання додаткових знань та їх закріплення, що дає можливість надавати конкурентоспроможний рівень освіти відповідно до вимог державних та міжнародних стандартів. Використання змішаного навчання у сучасній освіті зумовлює зміну його організаційних форм, змісту і методів, вимагає нових підходів до організації навчального процесу. Змішане навчання в більшості базується на використанні комп’ютерних мереж (локальних, глобальної мережі ІНТЕРНЕТ), що сприяє активізації тих, хто навчається, їхній взаємодії у розв’язанні спільних задач та проблем. При цьому використовується як самостійна його складова (практичні заняття, семінари,конференції, лекції, екскурсії), так і використання готових навчальних систем, електронних навчально-методичних комплексів, віртуальних лабораторій та інш.

Змішаний характер навчання включає комбінацію різноманітних форм та систем, наприклад електронної та традиційної форми навчання, від яких вибирається лише позитивний досвід (з одного боку ефективність та оперативність, з іншого соціальна спрямованість). Таким чином змішане навчання дає значні позитивні результати:

• дає змогу значно збільшити аудиторію учасників навчального процесу за допомогою електронного навчання ( масштабування);
• одночасно можна вчити багатьох людей на тому матеріалі, який було розроблено для індивідуального застосування (швидкість);
• різноманітність типів контенту за рахунок яких здійснюється забезпечення (колективність);
• можливість навчання у будь-який час, з будь-якого місця (продуктивність).

 

Змішаний характер навчання вимагає розроблення нових навчальних матеріалів: посібників, тестових завдань, навчальних презентацій, онлайн екскурсій.

Відповідно до нормативних документів екскурсії є обов’язковими та необхідними складовими навчального процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ і процесів життєдіяльності суспільства, розширення їх світогляду, формування життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості всього навчального процесу. В рамках освітнього простору екскурсія може стати одним з найцікавіших методів організації навчальної діяльності, що дозволяє відійти від стереотипного пізнавального процесу в художній або історичній галузях знань. Але як вирішити це завдання в умовах змішаної форми освіти?

Дану проблему можна вирішити шляхом проведення онлайн-екскурсій, що є такою організаційною формою навчання, яка відрізняється від звичайної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів із метою створення умов для самостійного спостереження, аналізу та відповідних висновків. Перевагами її є доступність, можливість повторного перегляду, наочність і багато іншого, недоліками – неможливість безпосереднього контакту з об’єктом  дослідження. При створенні онлайн-екскурсії не просто готується візуальний продукт але й враховується основні аспекти методичного супроводу:

• ідея екскурсії;
• цілі і завдання екскурсії;
• зміст екскурсії;
• маршрут і оформлення екскурсії;
• технічна складова розробки;
• результати і методичні рекомендації щодо використання ресурсу.

Текст екскурсії складається з інформаційних фрагментів, пов’язаних між  собою спрямованими переходами-посиланнями, що супроводжується фотографіями, відеороликами та можливим озвучуванням. Користувач рухається за цими переходами від фрагмента до фрагмента подібно до того, як під час реальної екскурсії переходить від одного об’єкту до іншого.

У випадку створення екскурсії учнями роботу можна організувати за методом проектів. За класифікацією проектів онлайн-екскурсії можна віднести до інформаційних проектів, які вимагають збору інформації, ознайомлення знею зацікавлених осіб. Аналіз та узагальнення фактів схожі з дослідницькими проектами і є їх складовою частиною. Якщо створення екскурсії здійснюють учні, це стає способом формування універсальних компетентностей (інформаційної, комунікативної та інш.). Розробка екскурсійної теми стає більш ефективною у випадку створення творчої групи з 3-6 осіб. Доцільно розподілити обов’язки в процесі підготовки екскурсії, щоб кожен член творчої групи готував свій матеріал (підтему). Далі весь матеріал об’єднується і редагується керівником, якого обирають члени групи. При виборі підтем для більш якісної підготовки екскурсії необхідно враховувати інтереси і можливості учасників груп. Остаточне узгодження та форматування матеріалів для онлайн-екскурсії здійснюється під контролем вчителя.

Учитель має можливість самостійно розробляти онлайн-екскурсії відповідно до програмних вимог, інтересів учнів та нових інформаційних запитів. Переваги такої екскурсії у тому, що вчитель сам обирає необхідний матеріал, складає маршрут, змінює зміст відповідно до поставленої мети. Складовими даної екскурсії можуть бути відео, анімація, звукові файли, а також репродукції, портрети, зображення природи, фотографії. Така екскурсія може включати терміни і поняття, історичні карти та визначні пам’ятки відповідно до підібраного вчителем тематичного матеріалу.

 

1. МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕКСКУРСІЇ «ЛИСА ГОРА-ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ».

Лиса гора-це унікальний комплекс, який поєднує в собі природній заповідник, довньослов’янське святилище, містичне відьомське місце та історичні забудови: артилерійський форт, артилерійські склади, об’єкт №7 (колишня радянська «глушилка»). Лиса гора (Дівич-гора) сьогодні-це східний виступ Голосіївського плато над заплавою Дніпра, с півночі обмежений долиною річки Либідь, а с півдня яром Багринової гори. Саме північна частина гори над Либіддю відома під назвою Дівич-гори, а західна частина-під іменем Ориновської гори. Власне, гора складається з Русалчирого яру де є чаклунське озеро русалок, відьомського яру й найбільшої частини гори-Мертвецького яру (пантеону могильника). Колись Лиса гора зустрічала всіх, хто прямував до прадавньої й головної Либідської переправи. Маківка Дівич-гори була за спогадами абсолютно лисою та чорною.  У народі казали-як вугіллю, бо стала вона такою від незліченої кількості багать під час жертвоприношень, тому там нічого не росло. Сотні років тут нічого не сіялось і не косилось. Колись гора була дібровою, а сьогодні це грабові ліси які мають назву Темний ліс. Завдяки статусу природного парку, що Лиса гора одержала в травні 1982 року тут зберіглася значна кількість унікальних рослин і тварин, що занесені до Червоної Книги. Серед рослин це – анемона лісова, ковила волосиста, конвалія, півники угорські, сон чорніючий та інш; серед комах і тварин – бджола тесляр фіолетова, жук-олень, глухань звичайний, мідянка, горностай та інш.  Лисогірські степові луки та темні діброви зберігають пам’ять про давнє минуле: стоянки  мезоліту, неоліту, а головне – язичницькі капища давніх слов’ян.

Тому більшість інформації про історію Лисої гори ми здобуваємо з легенд та переказів. Один з таких переказів називає гору Лиска (Блиска) – аномальна грозова зона за кількістю блискавиць, які насилає Перун, якщо незадоволений пожертвами. Інший розповідає про чарівника Дива, який на горі під купою кісток сховав золото. А у травні саме на цьому місці зацвітає чаклунська квітка сон-трава. Легенда оповідає про чортів камінь у заростях чортополоху. Біля нього росте низенька трава, не літають птахи метелики. Протягом дня камінь змінює свій колір – чорніє. У людей тут можуть траплятися видіння, головні болі тому, що чорні відьми заряджаються енергією від каменя. У легендах образно й концентровано викладається прадавній культ сакральної гори. Культ сонячної гори, зустрічі сонця – для цього розганялися хмари. Світло розганяє темряву, день – ніч, життя – небуття, гора – це капище (церква) просто неба й пантеон – могилки. Мольбище, стародавня історія. Наші предки збиралися до своїх кумирів з родинами на народне свято на Лису гору: трапеза,танці, музика, веселощі, виплетені корзини з жертовним м’ясом.

Але крім того Дівич гора була також горою мудрості. На Дівич горі на пошанування богині Дніпра Дани відбувались обрядові дійства. Від річки пологим підйомом йшли урочисті процесії до вершини гори виключноз дівчат. Дійство супроводжувалося ритуальними танцями та магічними піснями. Із запровадженням християнства язичницькі культи зазнали переслідувань. За наказом князя Володимира карали тих, хто займався ррощенім(молився в рощах – гаях). Навіть на початку XVIIIстоліття універсалом гетьмана Скоропадського під страхом смерті («карати на горло») заборонялись язичницькі ігрища – гульбища. Язичництво було оголошено поганством. Та до сьогодні у звичаях народу України живуть багаті традиції язичників-слов’ян: писанки, крашанки, масляна, зелені свята, купала і, навіть, віра у русалок. Уже сьогодні чисельні симпатики язичницької культури стихійно перетворюють Лису гору на етнопарк волхвів, відьом, екстрасенсів. Ця місцина могла стати колискою нашої прадавньої культури: поляни казок, скульптури язичницьких богів, казкові звіри та казкові квіти ( папороть, бузина) та світове дерево у Відьомському яру. Дух богині Дніпра Дани витає в Русалчиному гаю. Легенди нашого краю – Либідь, Орій, Бус, Русалії та інш. мають нерозривний зв’язок із Лисою горою, де можна було б проводити етнічні фестивалі, купала, калити, ярила з метою збереження власної історичної спадщини. Але поки що прихильники язичництва самочинно збудували на Лисій горі капище Святовита. В центрі святилища знаходиться Чотирьохликий Перун. Його побудовано з чотирьох масивних дубових сторічних колод, що зорієнтовані зі сторонами світу та символізують річний цикл природи. Це місце де здійснюється обряди поминання предків відповідно до пори року. Схема давньослов’янського капища Перуна відповідає такої моделі космоса, якою її бачили наші слов’янські предки.

У сучасному Києві існують не тільки прихильники давніх слов’янських вірувань, але й відьомства. Навіть існував клуб київських відьом імені Булгакова, що відзначав середньовічне жіноче свято «Брикси». Саме Лиса гора є осередком відьомських легенд та обрядів. За переказом, на Дівич горі відьми зачарували дівчину, яка гуляла з хлопцем біля Дніпра. Біля гори закохані потрапили у вир танцюючих відьом. Хлопець не дався, коли відьма захотіла потанцювати з ним. Тоді відьма зіштовхнула дівчину в річку, а хлопець натомісць заколов відьму. І від чорної крові відьми на горі нічого не росте. Через розповіді про відьом люди на Лису гору не ходили, особливо на Коляду і Купала – часи сонячного протистояння. Вважалося, що вся погань із берегів Дніпра збиралася купальської ночі під Київ, прилітаючи в ніч шабашу на Лису гору. Гора була оточена непрохідними лісами, в яких люті вепри розривали будь-кого, а заповідний спокій охороняли чорти. За легендою , щоб потрапити на Лису гору необхідно набути здатність літати. Для цього необхідно намастити тіло маззю з тирлич-трави. Справжня тирлич-трава, скарб чародіїв, росте тільки на Лисій горі в Києві. Взагалі відьомська трава входить до складу 7 чудодійних трав. Містичний дух Лисої гори зберігається і сьогодні. Недарма випускники шкіл зустрічають тут схід сонця.

Новітня історія Лисої гори почалася з будівництва Лисогірського артилерійського форту. Це будівництво здійснювалося під керівництвом генерала Тотлебена з 1872 року до кінця XIX ст. Будівництво форту було тимчасово припинено через брак фінансування і початок русько-турецької війни 1877 року на Балканах. Археологічну спадщину сакрального місця було знищено під час продовження робіт, які вели в’язні та арештанти. Цей форт  являв собою  складну систему бастионів, равелінів, тунелів та інших укріплень. Тонелі прорізали земляні вали, що були вишиною в 10-12 метрів, довжиною до 40 метрів.   Тонелі були викладені цеглою і закриті гратами з обох сторін. Розповідають, що форт мав підземні таємні ходи, які виводили за межі укріплень та підземні резервуари води, якою можна було затопити форт. В казармах, що були побудовані поруч з фортецею могли розміститися декілька  тисяч солдатів. Недарма в пам’ять про них залишилася назва вулиці Саперно-Слобідська.

Якийсь час Лисогірський форт був місцем страти злочинців, приблизно 200-х осіб. Серед них найбільш відомий Багров-вбивця Столипіна. По місцю захоронення Багрова прогнали роту солдат, щоб стерти його з лиця землі.

Із початком Першої світової війни форт укріпили польовим озброєнням, привели у боєготовність, встановили 16-пудову мортиру, зосередили запаси снарядів, медикаментів. У серпні 1941 року під час Другої світової війни тут проходила одна із ліній оборони. Під час запеклих боїв тут було поранено генерала Матикіна. Також існують припущення про рем завод німецьких «Тигрів», що існував тут під час окупації.

Містика Лисої гори відображається навіть на військових укріпленнях. 100 років на горі стояв військовий гарнізон і тільки в 1976 році небезпечні військові склади вивезли. Та люди продовжують переповідати байки про привидів, яких бачили солдати увесь час існування форту і навіть про те, що самі солдати зникали у підземеллях. Сьогодні форт - добре збережений витвір військово-будівельного мистецтва.

Таким чином можна зробити висновок, що Лиса гора в Києві це унікальна місцевість, що поєднує в собі природні багатства, язичницьку старовину, містичні уявлення та військову спадщину.

 

1. ОГЛЯДОВА ОНЛАЙН-ЕКСКУРСІЯ ТЕРИТОРІЄЮ ЛИСОЇ ГОРИ.

 

Метою даної екскурсії є формування пізнавального інтересу учнів до унікального історичного об’єкту, що знаходиться у межах міста Києва, мотивування до предметного навчання, розвитку міжпредметних компетентностей.

Екскурсію починаємо з вступної бесіди з учнями де визначаються цілі та завдання екскурсії, акцентується увага учнів на переході від однієї локації до іншої. Учні повинні не просто знайомитися з матеріалами та одержувати інформацію але й аналізувати її. Це досягається шляхом постановки проблемних питань перед екскурсією та отриманням творчих завдань.

Для прикладу можна запропонувати оглядову онлайн-екскурсію те

риторією Лисої гори (або Дівич-гори), що поєднує у собі природні багатства, язичницькі спогади часів України-Русі, містичні відьомські легенди та історичну пам’ять про оборону Києва. На Лису гору можна потрапити різними шляхами: з боку метро Видубичі, з вул. Кіквідзе абу вул. Лисогірської та інш. Але найоригінальніше оформлено вхід з вул.. Столетова. [додаток 1]. Поруч з ним знаходиться стенд, що надає інформацію про регіональний ландшафтний парк «Лиса гора». [додаток 2]. Піднявшись крутими схилами ми прямуємо стежкою під високими могутніми дубами, які є окрасою цієї місцевості. Під час прогулянки можна ознайомитися з рослинним багатством та природнім світом навколо. Перейшовши через поле яке нагадує лисину посеред гори, ми спускаємося у природній яр який використовували в минулі часи як укріплення. Через один з тунелів потрапляємо до центрального місця лисогірського комплексу де розташована брила, написом на якій закріплюється державний статус даної території. Раніше тут було це була заповідна зона сформована в травні 1982 року до 1500-річчя міста Києва, тепер це-природний парк.[додаток 3] Проходячи далі ми можемо помітити кілька наскрізних тунелів колишнього форту – всього їх 8 і не всі вони відкриті [додаток 4].

Одна з найцікавіших локацій Лисої гори пов’язана з язичницькою культурою прихильники якої є і сьогодні. Вони навіть здійснюють поховання у цій священній для них місцевості. [додаток 5] Неоязичниками було створено святилище в стилі давніх слов’ян з фігурою Перуна по-центру, що дивиться на чотири сторони світу та охороняється фігурами вовків. Поруч знаходиться кам’яний жертовник. Всі фігури вирізані з цілої дубової деревини.[додаток 6]

Існує навіть письмове пояснення для відвідувачів щодо значення цього капища, його побудови та правил поведінки яких слід дотримуватися. [додаток 7] Але вандали всеодно намагалися знищити ідолища, підпаливши їх. Скульптурну композицію вдалося частково відновити на відміну від стародавнього дубу, який бачив ще часи України-Русі і приймав пожертви від справжніх язичників. Його було остаточно спалено близько десяти років тому. [додаток 8]

На зворотньому шляху можна помітити на цеглі, якою обкладені тунелі різні символи та знаки, що залишили сучасні прихильники «нечистої сили» на Вальпургієву ніч 30 квітня на  1 травня. Дорога веде наскрізь вали, що були колись штучно створені руками людей для посилення оборонної здатності  Лисогірського форту. На гребені кожного валу є окопи та окремі криївки для снайперів. [додаток 9] Шлях нашого маршруту неначе кільцем обіймає Лису гору, оглядова екскурсія якою допомогла нам зануритися у різні епохи та історичні періоди.

Закінчується екскурсія підсумковою бесідою в ході якої вчитель спільно з учнями узагальнює, систематизує побачене і почуте, виділяє найістотніше, виявляє враження і попередні оцінки учнів, намічає творчі завдання для них (написати есе,  твір, підготувати доповіді, реферати,скласти альбоми, розробити нові маршрути).

ВИСНОВОК.

На сучасному етапі розвитку освіти в умовах інформаційного суспільства провідними в навчальних закладах різного рівня займають методи і прийоми навчання, засновані на використанні сучасної комп’ютерної техніки та мережі Інтернет, що призвело до корінних змін в теорії і практиці освіти. Інтернет стає робочим середовищем і необхідним робочим інструментом викладачів коледжів і вузів, вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій.

Таким чином підвищуються інтерес учнів до предметів, що посилюється використанням наочності, формування міжпредметнів зв’язків, та різні компетенції.

Екскурсії, що проводилися онлайр у зв’язку з вимогами часу спонукають учнів більш детально досліджувати відповідний об’єкт та самостійно збирати інформацію про нього: Особливо коли онлайн-екскурсії створюються як спільний проект, що поєднує роботу учнів та вчителя та проводиться під його контролем.

Якщо екскурсія проходить спільно з учителем, то вчитель повинен коментувати те, що бачать учні. Таке навчання стає більш динамічним, цікавим, скорочує час уроку, на уроці можна дати, показати і пояснити більше навчального та інформативного матеріалу, що підштовхує до роздумів дій, дозволяє розвивати у них самостійність і сприяє саморозвитку.

Можна зробити висновок, що проведення онлайн-екскурсій під час змішаної форми навчання робить процес засвоєння знань і викладання більш ефективним, цікавим, якісним, результативним. Застосування дидактичних засобів при візуальному методі навчання розширює можливості викладача в процесі як пояснення матеріалу (що важко пояснити, то можна показати), так і перевірки (оцінки) знань.

 

Список джерел інформації.

 

1. Александрова Є.В. Віртуальна екскурсія як одна з ефективних форм організації навчального процесу. \\Історія України. -2010-№10.-С.22-24
2. Андрєєв А.А. Солдаткін В.І. Прикладна філософія відкритої освіти: педагогічний аспект.-М: РІЦ «Альфа» МГОПУ ім. Шолохова , 2002.-168
3. Гузій В. Опис землі голосіївської(географія) Гузій Влодимир-К.Український пріоритет 2014-400 с. ілюстр.: 48с.
4. Іванова Є.О. Теорія навчання в Інформаціонному суспільстві /Іванова Є.О., Осмоловська І.М. –М.: Просвіта,2011.-С.126-127.
5. Кулінка Ю. Підготовка студентів до проведення віртуальних екскурсій на уроках трудового навчання (технологій) /Кулінка Ю.//Психологічні проблеми сільської школи.-2015.-№52.-С. 44-50.
6. Кухаренко В.М. Теорія та практика змішаного навчання. Харків НТУ «ХПІ» 2016.
7. Тихомирова Є. Дуже проста оцінка якості E-leaning
8. Word (Світ електронного навчання) , №3 2004, с.25-28.
9. Тоффлер Є. Третя хвиля. М. АСТ, 1999 http: /ito.vspu.net/intel/ files/web proekt: [dodaki] zmiwane. htm.
10. Муращенко Т.В. Змішане та дистанційне навчання як спосіб доступу до якісної освіти. http: /blod. Ed  era. Com/blended learning sus pierievaghi ta uspishr hni prikladi/
11. Віртуальні музеї: http: /zillion. Net/ru/264/virtual-nyie-muziei-google-cultural-institute
12. Невідома Україна: віртуальні екскурсії http: /igate. Com. Ua/news/15331 neizvestnaya-ukraina-virtualnye-ehkskursii-ot-goodle