Рейтинг Користувача: / 49
НайгіршеНайкраще 

Науково-методична робота - Географія

Розробка  навчально - методичного  комплексу.  Підготувала  Майя  Бичек

 

СІЛЬСЬКЕ  ГОСПОДАРСТВО  УКРАЇНИ

Вступ

Дана тема  розглядається  в структурі курсу «Суспільна географія України». Тема  є  досить  важливою   для вивчення, оскільки Україна є світовою  аграрною  державою.  На сучасному  етапі розвитку  сільськогосподарський напрям є  актуальним  як  для  економіки України, так  і  для  всього  світу  в  цілому.

В розробці зроблена спроба висвітлити головні  риси сільського господарства України, тенденції та зміни, що відбувались протягом останніх років. Також висвітлені головні проблеми  сільського  господарства  та шляхи їх розв’язання. Дається оцінка подальшого розвитку сільського  господарства. В розробці   використані  статистичні  дані  та експертні   оцінки.

Методичні особливості вивчення теми

Тема вивчається протягом декількох уроків. Пропонується розбити  дану тему  на 4- 5 блоків, в залежності  від рівня підготовленості  учнів:

І – Загальна характеристика сільського господарства України.  Специфіка  сільського  господарства   як  галузі  економіки.

ІІ – Рослинництво

ІІІ- Тваринництво

ІV- АПК

V – Урок – диспут (дискусія).

Перший блок ми пропонуємо провести  як урок  засвоєння  нових знань, де йде повторення матеріалу  за 8 клас. Наступні  три  блоки  пропонується провести  як  комбіновані уроки, що дозволить вчителю перевірити попередньо  набуті знання  учнів та закріпити нові.  Блок 4 (АПК)  на нашу думку доцільніше  вивчати після рослинництва  і тваринництва, оскільки таким чином  учням  легше  зрозуміти зв'язок  сільського  господарства  з  відповідними  галузями  промисловості.

Останній 5 блок ми пропонуємо  провести  у вигляді нестандартного уроку (диспут, дискусія).  Темою уроку може бути обговорення  проблем сільського  господарства  та подальший  його  розвиток  в Україні. Цей урок  дає  змогу  учням самостійно ознайомитись з додатковими  матеріалами   та сформувати  власну  думку.

Форми роботи

На нашу  думку основними формами  роботи  можуть  бути такі:  бесіда,  порівняльний  аналіз,  розповідь  вчителя, розвиток  практичних умінь і навичок. Основними наочними  матеріалами  є фізична  та  економічна   карта  України,  атласи.

 

І.ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  СІЛЬСЬКОГО  ГОСПОДАРСТВА  УКРАЇНИ. СПЕЦИФІКА СІЛЬСЬКОГО  ГОСПОДАРСТВА  ЯК  ГАЛУЗІ  ЕКОНОМІКИ.

1. Вступна частина.

У вступній  частині  пропонується  згадати  матеріал з 8 – го класу, особливо звернути  увагу на такі теми: клімат України, ґрунти, меліорації, агрокліматичні  ресурси, внутрішні води.  Учні повинні зрозуміти, що в Україні  склалися сприятливі  умови  для  розвитку сільського  господарства. І саме повторенням матеріалу  вчитель  підводить до більш  детального розгляду  теми.

2. Специфіка   сільського  господарства  як  галузі  економіки.

Сільське  господарство  як галузь має деякі  специфічні  особливості, що відрізняє його  від  інших  галузей  економіки.

Вчитель повинен наголосити  на таких специфічних рисах  сільського  господарства:

-         Природні  умови   визначають  спеціалізацію  сільського  господарства. Наочним  прикладом  впливу  природних  умов  на  сільськогосподарську  спеціалізацію  є  головна  складова  агрокліматичних  ресурсів – сума  активних  температур. Цей  показник  безпосередньо  залежить  від  кліматичних  умов  території. Учні  повинні  зрозуміти, що  за  цим  показником  ми  можемо  визначити, які  культури  можна  вирощувати  в  даному  регіоні;

-          Залежність  від  погодних   умов. Наприклад, у  2002  році  Україна  мала  рекордний  урожай  зернових  і  увійшла  до  числа  світових  експортерів  зерна. В  наступному  році, коли  в  нашій  державі  була  дуже  несприятлива  погода  влітку, дійшло  навіть  до  імпорту  пшениці.;

-         Значний  попит  на  продукцію  даної  галузі. Особливо  це  є  актуальним  у  ХХІ  столітті  у  зв’язку  із  зростанням  населення  та  загострення  глобальної  екологічної  проблеми;

-         Значна  залежність  між  окремими  галузями  сільського  господарства. Наприклад, розвиток  тваринництва  неможливий  без  достатньої  кормової  бази, яка  забезпечується  галузями  рослинництва;

-         Зональна  спеціалізація  сільського  господарства ;

-         Сезонність роботи;

-         Залежність  від  галузей  промисловості, які  забезпечують  сільське  господарство  засобами  виробництва;

-         Необхідність державного  фінансування. Сільське  господарство, на  відміну  від  інших  галузей  економіки, є, по-перше, стратегічною  галуззю  і  визначає  економічну  незалежність  держави, а по-друге, залежить  від  погодних  умов  і  тому  результати  праці  аграріїв  не  завжди  є  передбачуваними.

 

Сільське  господарство  може  розвиватись  двома  напрямками – екстенсивним  та  інтенсивним. Вчитель  повинен  пояснити  термінологічну  суть  кожного  напрямку. Важливо, щоб  учні  зрозуміли, що  в  Україні  альтернативи  інтенсивному  напрямку  сільського  господарства  не  існує. З 8- го класу пригадуємо що таке «меліорації», тому  що  це  одна  зі  складових  інтенсифікації  сільського  господарства,   які види меліорацій найбільше поширені  на території  України.

3. Загальна  характеристика  сільського  господарства  України

Україна є  аграрною державою. Тому сільське господарство займає значну частку в економіці країни і  є життєво важливою галуззю.  Природні  умови сприяли розвитку сільського  господарства та визначили його спеціалізацію  на  світовому ринку. В структурі сільського  господарства рослинництво має  значну перевагу над тваринництвом. Це обумовлено родючими ґрунтами,  великою  площею   орних  земель  та  сприятливим  кліматом.

На сьогоднішній  день  Україна  в світі   займає   провідне  місце  з  виробництва  соняшникової  олії  та  зернових, але  має  значний  потенціал  для  нарощування  сільськогосподарського  виробництва. За  даними  рейтингового  агентства  Fitch Ratings  Україна  має  найвищий  потенціал  зростання  врожайності – в  2,5  рази. Але  це  можливо  лише  за  рахунок  зростання  інтенсифікації  сільськогосподарського  виробництва. Крім  того, Україні  необхідно  модернізувати  інфраструктуру  зі  зберігання  зерна, що  дасть  можливість  значно  збільшити  експортні  можливості.

 

ІІ. РОСЛИННИЦТВО

В цьому блоці  завдання  вчителя -   розкрити  основні  напрями рослинництва в Україні:

-         Зернові культури (пшениця, жито, ячмінь, гречка, зернобобові, овес);

-         Технічні культури (цукровий буряк, соняшник, ріпак,  хміль, льон);

-         Садівництво, виноградарство, баштанництво.

-         Овочівництво.

-         Кормові  культури.

Зернові. Перше місце за збором зернових посідає пшениця. Вона є головною   експортною  культурою   України.

Для більш широкого  розуміння  значення збору  зернових на території України, проаналізуємо  дані  за останні   10 років.

Урожайність зернових та   зернобобових (ц  на 1 га)

1991

26,5

1995

24,3

2000

19,4

2005

26,0

2009

29,8

2011

37,0

Виробництво зернових та зернобобових  (млн. т)

1991

38,6

1995

33,9

2000

24,4

2005

38,1

2009

46,8

2011

56,7

 

Проаналізувавши дані в  таблицях, можна  зробити  такі  висновки:   найменші збори зерна були зафіксовані в 2000 році. Це, перш  за все,  було пов’язано  з  поганими  погодними   умовами,  а саме надмірними осадами  під  час жнив. Але  за останні 5 років   чітко   прослідковується   тенденція  щодо  зростання  врожайності  зернових. І в  2011 році   були  побиті  всі  рекорди  за  роки  незалежності  України. Експерти  пояснюють  таку  високу  хвилю  врожайності  сприятливими  погодними умовами (жарке  літо,  сніжна  зима). На думку  експертів,  з посівів   в Україні  можна  було б збирати  вдвічі  більше  зерна  за таких  погодних  умов. Але основною  перешкодою  до  переповнених  ангарів  є застаріла  техніка та  маломісткі  зерносховища.

Перше місце за збором зернових  і  за  посівними  площами посідає пшениця. Вона є головною   експортною  культурою   України. Але  при  цьому  більше  половини  зібраної  пшениці  йде  на  фуражне (кормове)  зерно, що  пояснюється  низькою  технологією  вирощування  і  зберігання. Фуражне  зерно  вартує  набагато  менше, ніж  продовольче. В  Україні  переважно  культивується  озима  пшениця. Це  пов’язано  з  м’якими  умовами  взимку. Також  переважають  м’які  сорти  пшениці, які  йдуть  на  виробництво  борошна. Пшениця  є   вибагливою  культурою  до  ґрунтів  і  клімату, вона  потребує  багато  сонячного  тепла. Тому  головним  ареалом  її  вирощування  є  степова  і  лісостепова  зони.

Ячмінь  вирощують на  півдні  України. В основному сировина йде на пивоварну   галузь. Але  беручи статистичні дана за  останні два  роки прослідковується тенденція  до зниження  посівних площ  ячменю. Головна  причина -  орні  землі потрібні для інших  культур, на  які є більший попит (гречка,  кукурудза). При цьому Україна  входить  до  першої  десятки   світових  виробників   ячменю.

Жито  є  холодолюбною  культурою  і  невибагливою  до  ґрунтів, тому  Полісся  є  основною  зоною  вирощування  цієї  культури. Україна  є  другою  державою  в  світі  за  виробництвом  жита.

Полісся  є  основним  ареалом  вирощування  вівса  в  Україні, тому  що  він  є  морозостійкою  культурою. За  останні  роки  посівні  площі  під  вівсом  зменшуються, тому  закупівельні  ціни  на  цю  культуру  зростають.

Важливою  зерновою  культурою  є  гречка. Ця  культура  є  достатньо  теплолюбною, тому  її  культивують  переважно  в  лісостеповій  зоні.

Технічні  культури. Основними  технічними  культурами   в Україні  є  цукровий  буряк ,соняшник,ріпак,  льон  і  хміль.

Цукровий  буряк  вирощують  в  лісостеповій  зоні (Тернопільська, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська обл.). За  останні роки посіви  цукрових буряків  значно   зменшились, що  призвело до  дефіциту  цукру на ринку  України  та  змусило  експортувати цукрову  тростину  з-за  кордону.

Соняшник  зростає,  в  основному,  в  степовій  зоні  України,   також південній  частині   лісостепу.  Посіви  соняшнику   зростають   з року   в  рік, оскільки  соняшникова  олія  є  досить  важливим продуктом  харчування,  а також  як  важливий експортний  продукт. Наразі, Україна займає  перше  місце  в  світі за  виробництвом насіння  соняшнику.   Але  не  варто  забувати, що  соняшник   сильно  виснажує  ґрунт. Тому потрібні  постійні  сівозміни  та  удобрення  земель.

Виробництво насіння соняшнику та цукрового  буряку (тис. т)

Роки

Цукровий буряк

Насіння  соняшнику

1991

36,1

2,3

1995

29,6

2,8

2000

13,1

3,4

2005

15,4

4,7

2009

10,0

6,3

2011

18,9

8,6

 

Ріпак -  3  місце в Європі,  використовується  як  біопаливо. Але за  останні  п’ять   років  Україна  значно знизила  свої  позиції. Під  посіви  було  відведено менше  земель  та  й  погода  не  сприяла  великій  врожайності.

Хміль  наразі  в Україні знаходиться  в  скрутному  становищі. За  якістю  він  поступається європейським  аналогам  і  особливого  попиту не має. Основні області, де збереглися посіви  хмелю  це: Житомирська, Рівненська, Вінницька, Волинська, Хмельницька, Львівська, Луганська  обл.)

Льон  в Україні  вирощували  здавна  і  використовували  як олійну   культура,  так і  для  ткацтва.  В країні   культивуються  два  види:  льон – кудряш і  льон – довгунець.  Льон – довгунець використовують в  текстильній  промисловості  для  виготовлення тканин. В  основному, вирощується в північних областях (Рівненська, Волинська, Житомирська, Чернігівська обл.). З   кожним роком посіви льону - довгунця зменшують,   що призводить  до  подорожчання  кінцевого продуктів (одяг, нитки).

Льон – кудряш  вирощується в  Дніпропетровській, запорізькій, Миколаївській,  Херсонській  областях  та  АР  Крим.  За  останні роки  вирощування   льону  - кудряшу в  Україні  має  значну  динаміку  росту.  Короткий  вегетативний  період   та  невибагливість до  температур  роблять  його  досить  привабливою  культурою  для вирощування. На  світовому  ринку  олія льону  - кудряшу  має  досить  високий  попит,  що   і обумовило збільшення  посівних  площ   в  Україні.

Садівництво, виноградарство, баштанництво. Садівництво  і  виноградарство – традиційні  галузі  України.  Проте  за  часи  незалежності  ці  галузі  можна  назвати  депресивними. В  нашій  державі  недостатньо  збирається  кісточкових  плодів  і  винограду. Виноробам  хронічно  не  вистачає  сировини  і  її  доводиться  імпортувати. Сприятливі умови розміщення галузі, її агроресурсний потенціал використовуються не повністю, що призводить до перетворення цієї важливої галузі на другорядну та занепадаючу. Єдиний регіон, де протягом усіх років незалежності України отримуються стабільні врожаї плодів і ягід залишається Дніпропетровська область. У зоні Полісся ж садівництво взагалі занепало і є абсолютно нестабільним з року в рік. баштанництво  в  Україні  традиційно  культивується  в  південних  регіонах, тому  що  кавуни  і  дині  є  дуже  теплолюбними  культурами.

Овочівництво. Овочівництво  має  хороший  потенціал  для  розвитку  в  Україні, так  як  має  значний  внутрішній  ринок  і  сприятливі  умови  для  вирощування  більшості  культур. Проте  розвитку  галузі  перешкоджає  ряд  проблем. В  овочівництві  головною  проблемою  є  проблема  зберігання  врожаю. Близько  30% овочів  просто  псується  до  настання  весни. Тому  досить  часто  нам  доводиться  навесні  споживати  імпортні  овочі. Овочівництво поширене по всій території України і має в основному азональний характер. Найбільша концентрація посівів овочевих культур характерна для господарств, розташованих навколо великих міст, для забезпечення населення свіжою продукцією.

Кормові  культури. Кормові  культури  культивуються  в  основному  на  Поліссі, під  малопродуктивними  ґрунтами. До  їх  складу  входять  багаторічні  трави, кукурудза  на  силос, кормовий  буряк  та  інші.

 

ІІІ. ТВАРИННИЦТВО

В  цьому  блоці  ми  розкриваємо  галузеву  структуру  і  географію  тваринництва, наголошуємо  на  проблемах  і  перспективах.

При  вивченні  тваринництва  варто  спочатку  розглянути  загальну  галузеву  структуру  тваринництва  України, а  потім  перейти  до  характеристики  окремих  галузей. Тваринництво  України  представлене  такими  галузями:

Далі, на  нашу  думку, варто  розглянути  питому  вагу  галузей  тваринництва  за  поголів’ям, щоб  учні  могли  оцінити  роль  кожної  галузі  в  структурі  тваринництва. Для  цього  пропонується  таблиця  чисельності  худоби  та  птиці  на  1  січня  2010  року.

Галузі  тваринництва

2009

2010

2010  у  %  до  2009

Велика  рогата  худоба

5079

4917

96,8

Свині

6526

7135

109,3

Вівці  та  кози

1726

1797

104,1

Птиця  всіх  видів

177555

190544

107,3

 

Аналізуючи  таблицю, учні  роблять  висновок  про  зменшення  поголів’я  великої  рогатої  худоби  і  зростання  поголів’я  всіх  інших  видів  худоби. Але  за  даними  Міністерства  аграрної  політики  і  продовольства  у  2011  і  2012  роках  по  всіх  видах  тваринництва  спостерігалось  зменшення  поголів’я, особливо  суттєвим  було  зменшення  великої  рогатої  худоби.  Важливим  є  також  підкреслити, що  значний  об’єм  продукції  тваринництва  забезпечують  приватні  господарства. Зокрема, населення  утримує  78%  корів, 54%  свиней, 83%  овець  та  кіз. Вчителю  потрібно  підкреслити, що  такий  стан  справ  не сприяє  інтенсифікації  і  технологічному  вдосконаленню  тваринництва.

Як  уже  було  сказано, основною  галуззю  тваринництва  України  є  скотарство. З  таблиці  видно, що  в  нашій  державі  спостерігається  тенденція  до  зменшення  поголів’я  великої  рогатої  худоби. Це  пояснюється, насамперед, низьким  технологічним  забезпеченням  тваринництва, недостатньою  кормовою  базою, низькими  закупівельними  цінами  на  м’ясо  і  молоко. Скотарство  в  першу  чергу  потребує  державної  допомоги  у  різних  формах. Ще  один  напрям  підвищення  продуктивності  скотарства – створення  крупних  агропідприємств, на  яких  можна  було  б  застосувати  сучасні  технології  і  суттєво  підвищити  продуктивність.

Вчитель  наголошує, що  географічно  скотарство  в  Україні  розвивається  у  двох  напрямках: молочно – м’ясний  напрямок  характерний  для  північних  областей, а  м’ясо – молочний – для  південних.

Свинарство в  Україні  поширене  практично  у  всіх  областях.  Тут  потрібно  наголосити, що  в  Україні  свинарство  в  основному  розвивається  за  м’ясо – сальним  напрямком. Такий  напрям  потребує  меншого  технологічного  забезпечення. В  країнах  Європейського  Союзу, наприклад, свинарство  розвивається  за  більш  технологічним – м’ясним  напрямом.

Птахівництво в  Україні – це  галузь, яка  найбільш  автоматизована, тому  воно  зосереджено  переважно  на и крупних  птахофабриках  біля  великих  міст  або  в  регіонах  із  значною  густотою  населення.

Вівчарство. В  Україні  вівчарство  є   традиційною  галуззю. Займаються  ним  в  усіх регіонах, основна  чисельність  поголів’я  овець  зосереджена  в  зоні Степу. Традиційно вирощування  овець займаються область  Карпат  та Закарпаття. Найбільше  вирощується  овець  тонкорунного  напряму.

Конярство. В  Україні  на  початку 1990  року  нараховувалось  754  тис  коней, працювало  11  кінних  заводів, 4  іподроми, 132  племінні  конеферми, кінноспортивні  комплекси. Але  з  2003  року  вітчизняне  конярство  зазнало  значного  скорочення, що  продовжується  і  дотепер. На  сьогодні  найбільша  кількість  коней  утримується  в  господарствах  Західної  України.

Рибальство. Води  України  мають  близько  200 (за  іншими  даними — 180)  видів  риб. Рибальство на  внутрішніх  водах   вже  не  має  сприятливих   умов  розвитку, бо  води  України  все  більше  стають  забруднені, а  для  їх очищення  вкладається  замало  коштів. Ряд  видів  риб  винищено, на  що вплинув  також  її  хижацький  вилов. Найінтенсивнішою  формою  рибного господарства  є  ставкове. Морське  рибальство охоплює  чорноморський та азовський регіони. Найбільше  значення  має  азовський  район; його рибне багатство  відзначається  чималою  поживою (органогенні  речовини, акумульовані  Доном і  Кубанню), наявністю  місць, придатних  для відкладання  ікри (гирла  Дону й Кубані)  і  прохідними  й  напівпрохідними рибами. Головними  місцями  вилову  є — Керченська протока; взимку провадять підльодові  вилови  у Таганрозькій затоці. Промислова  продуктивність Азовського моря дуже велика — до 80 кг/га. За  останній  час  вона  сильно  зменшується  через  забруднення  моря  і  надмірний  вилов.

Звірівництво. Галузь, яка  забезпечує  сировиною  хутрову  промисловість. Інтенсивне кліткове звірівництво найбільш поширене в лісостепових областях, зокрема в західних, а  також зоні Полісся.                        Бджільництво. Традиційна  галузь  в  Україні. основні  райони  поширені  бджільництва – це  Лісостеп. Наразі  спостерігається  зменшення  кількості  комах, зростання  їх  захворюваності  через  складні  екологічні  умови.  в  Україні.                                                                                                   Шовківництво. Шовківництво (розведення  тутових  і  дубових шовкопрядів)   добре  розвинуте  в  степових  і частково в лісостепових областях.                                                                                                                 ІV. АГРОПРОМИСЛОВИЙ  КОМПЛЕКС

Ознакою  зрілості  будь-якої  економічної  системи  є  формування  міжгалузевих  комплексів  в  економіці. Надзвичайно  важливим  з  точки  зору  економічної  незалежності  є  агропромисловий  комплекс. В  АПК  поєднуються  галузі  промисловості  і  сільського  господарства. Вчитель  пропонує  схему  АПК, де  поєднуються  сільське  господарство  з  галузями  промисловості, які  надають  сільському  господарству  засоби  виробництва (сільськогосподарське  машинобудування  і  хімія), а  також  з  галузями, які  використовують  і  перероблюють  продукцію  сільського  господарства (харчова  і  легка  промисловість). Взагалі, агропромисловий  комплекс  є  наочним  і  типовим  для  розуміння  учнями  поняття  «міжгалузевий  комплекс», тому  що  тут  чітко  помітні  зв’язки  між  окремим  галузями  економіки. Тому  вчитель  має  зупинитись  на  розгляді  АПК  максимально  докладно. Крім  названих  галузей  до  складу  АПК  входить  також  сільськогосподарська  наука  і  освіта, а  також  управління. Структуру  АПК  можна  подавати  у  вигляді  схеми  або  ж у  інших  формах. Головне, щоб  це  було  інформативно  і  зрозуміло  учням.

 

 

 

Структура  АПК  (приклад)

 

 

 

Управління

 

Наука  і  освіта

 

Харчова  промисловість Сільське  господарство  ←  С/Г машинобудування

 

Легка  промисловість                                  Хімічна  промисловість

 

 

Потрібно  також  розглянути  особливість, що  на  сучасному  етапі  в  АПК  України  сформувались  потужні  агропромислові  комплекси, які  займаються  не  тільки  сільськогосподарським  виробництвом, але  й  промисловими  та  торгівельними  функціями. Потрібно  наголосити, що  сучасні  агрохолдинги  є  свого  роду  теж  комплексами, але  меншого  порядку.

Далі  вчителю  варто  ознайомити  учнів  з  найвідомішими  агрохолдингами  та  їхньою  діяльністю.  Варто  вибрати  компанії, які  звучать  в  ЗМІ  або  здійснюють  свою  діяльність  у  своїх  регіонах.

До  прикладу  можна  запропонувати  розгляд  таких  агрохолдингів:

 

 

V. УРОК-ДИСПУТ. УЗАГАЛЬНЕННЯ  ТА  ЗАКРІПЛЕННЯ  ЗНАНЬ. ПРОБЛЕМИ  ТА  ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗВИТКУ  СІЛЬСЬКОГО  ГОСПОДАРСТВА  УКРАЇНИ.

Даний  блок  має  на  меті  узагальнення  і  закріплення  знань  з  теми  через  розгляд  ряду  проблемних  питань. Даний  урок  може  бути  проведений  як  нестандартний  з  використанням  уроку – диспуту, мозкового  штурму, прес конференції  та  інших. також  цей  урок  можна  побудувати  і  у  вигляді  самостійної  роботи. Для  прикладу  ми  пропонуємо  розглянути  такі  питання:

 

 

ІНФОРМАЦІЙНІ  РЕСУРСИ

  1. http://www.zerno.org.ua/
  2. http://www.minagro.gov.ua/
  3. Тижневик  «Коментарі» - № 20, 18  трравня  2012  року